Президент України Володимир Зеленський та європейські лідери привітали опозиційний «Студентський список» із перемогою на дострокових парламентських виборах у Сербії 25 жовтня. Політична сила, що сформувалася на основі студентського протестного руху, здобула понад 52% голосів і випередила коаліцію колишнього президента Александара Вучича. У Євросоюзі заявили про готовність підтримати демократичні реформи та європейську інтеграцію Сербії, а Зеленський висловив сподівання на розширення співпраці між Києвом і Белградом.
Зеленський назвав перемогу студентів новою сторінкою в історії Сербії
26 жовтня Володимир Зеленський привітав «Студентський список» із перемогою та висловив підтримку демократичним змінам у Сербії. Президент України заявив, що результати виборів відкривають новий етап у розвитку країни.
Зеленський побажав сербському народу успіху, розвитку та зміцнення відносин із європейською спільнотою. Він також подякував Сербії за повагу до українського народу, державності й незалежності.
Український президент наголосив, що Київ готовий продовжувати та розширювати двосторонню співпрацю. Його звернення стало частиною міжнародної реакції на поразку політичної сили Александара Вучича, який протягом багатьох років залишався однією з найвпливовіших постатей сербської політики.
Європейський Союз пообіцяв підтримку реформам у Сербії
Президент Європейської ради Антоніу Кошта привітав перемогу «Студентського списку» та висловив готовність ЄС працювати з майбутньою владою Сербії над демократичними перетвореннями. Серед пріоритетів він назвав верховенство права, свободу медіа, протидію корупції та зміцнення державних інститутів.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також привітала переможців, зазначивши, що сербські громадяни продемонстрували високу активність на виборах. Вона підтвердила готовність Брюсселя підтримувати реформи, необхідні для подальшого зближення Сербії з Європейським Союзом.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос звернула увагу на те, що вибори відбулися після майже двох років масових протестів. За її словами, громадяни Сербії вимагали демократії, верховенства права та боротьби з корупцією, а результати голосування продемонстрували масштаб суспільного запиту на зміни.
Президент Румунії Нікушор Дан привітав сербських виборців і переможців парламентських перегонів. Він наголосив на готовності Бухареста співпрацювати з новим урядом задля європейського майбутнього Сербії та зміцнення регіональної стабільності.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що вже провів телефонну розмову з керівництвом «Студентського списку». Він привітав політиків із перемогою та запевнив у підтримці з боку Будапешта.
«Студентський список» отримав понад половину голосів
За попередніми даними Республіканської виборчої комісії Сербії, оприлюдненими 26 жовтня, «Студентський список» здобув 52,65% голосів. Коаліція «Александар Вучич — Об’єднана Сербія» отримала 39,22%. Явка становила 68,78%, що стало одним із найвищих показників за останні десятиліття. Остаточні результати підрахунку на момент оприлюднення цих даних ще не були затверджені.
За попередніми розрахунками, представники студентського руху можуть отримати близько 139 місць у 250-місному парламенті, що забезпечить їм більшість для формування уряду.
Поразку своєї політичної сили визнав сам Александар Вучич. Після його заяви десятки тисяч людей вийшли на вулиці Белграда та інших міст, святкуючи перемогу опозиції.
Як студентські протести змінили політику Сербії
Студентський протестний рух сформувався після трагедії в Новому Саді в листопаді 2024 року, коли внаслідок обвалення навісу залізничного вокзалу загинули 16 людей. Масові демонстрації супроводжувалися вимогами розслідувати обставини катастрофи, притягнути винних до відповідальності та подолати корупцію в державних установах.
Згодом протести переросли в загальнонаціональний рух, який об’єднав студентів, викладачів, громадські організації та частину опозиційних політиків. Після майже двох років демонстрацій його представники сформували виборчий список і здобули парламентську більшість.
Тепер переможцям належить сформувати уряд і визначити подальший зовнішньополітичний курс країни. Попри позитивну реакцію Брюсселя, конкретні рішення майбутньої влади щодо відносин із Росією, підтримки України та європейської інтеграції ще мають бути ухвалені.
