Китай розширює присутність берегової охорони поблизу Тайваню, намагаючись установити контроль над морськими маршрутами, які мають стратегічне значення для острова. Після чергового патрулювання 31 жовтня Тайбей звинуватив Пекін у переслідуванні цивільних суден та незаконному поширенні своїх повноважень на води біля східного узбережжя. Тайванська влада побоюється, що такі операції можуть бути підготовкою до морської блокади, здатної відрізати острів від міжнародних постачань.
- Китай посилив патрулювання морських маршрутів на схід від Тайваню.
- Тайбей звинуватив китайську берегову охорону в переслідуванні суден.
- Тайвань побоюється підготовки Пекіна до можливої морської блокади.
- Китайські кораблі також увійшли в обмежені води біля островів Пратас.
Китайські кораблі почали встановлювати власні правила в морі
31 жовтня Китай направив до східного узбережжя Тайваню два кораблі берегової охорони — Hushi (1308) та Meishan (2303). Пекін назвав операцію регулярним правоохоронним патрулюванням, спрямованим на підтримання порядку та безпеки судноплавства.
Китайські державні медіа оприлюднили відео, на якому екіпаж одного з кораблів повідомляє по радіозв’язку про здійснення правоохоронної діяльності та пропонує допомогу суднам. На кадрах також показали невстановлений рибальський траулер.
Тайбей розцінив ці дії як спробу нав’язати цивільному судноплавству китайську юрисдикцію. Берегова охорона Тайваню направила власні кораблі, зокрема патрульне судно Ji An, для спостереження за китайською групою.
У відомстві наголосили, що Тайвань має суверенні права та юрисдикцію у своїй виключній економічній зоні, а Китай не може самовільно здійснювати там правоохоронні функції.
Активність китайської берегової охорони на схід від острова помітно зросла з червня 2026 року. Раніше основні операції Пекіна зосереджувалися переважно у Тайванській протоці та поблизу невеликих островів, які контролює Тайбей.
Чому східне узбережжя Тайваню має стратегічне значення
Вихід китайських патрулів у Тихий океан змінює характер морського протистояння. Якщо Тайванська протока відділяє острів від материкового Китаю, то східне узбережжя забезпечує доступ до відкритого океану.
Саме через ці води Тайвань розраховує отримувати міжнародну допомогу та критично важливі вантажі у випадку масштабного конфлікту. Зокрема, маршрути зі сходу можуть використовуватися для постачань від США та інших партнерів.
Китай поступово посилює присутність не лише військово-морського флоту, а й берегової охорони, дослідницьких суден та рибальських кораблів, які можуть виконувати допоміжні завдання.
29 жовтня секретар Ради національної безпеки Тайваню Джозеф Ву повідомив про понад 50 китайських військових та інших державних суден, розосереджених у водах між Японією, Тайванем і Філіппінами.
Така активність дозволяє Пекіну посилювати тиск без формального оголошення військової операції. Водночас Тайвань змушений постійно залучати власні кораблі для спостереження та реагування.
Як Китай може організувати морську блокаду Тайваню
Аналітики американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) розглядають кілька сценаріїв можливого обмеження морського сполучення острова.
Перший — часткова морська ізоляція під виглядом правоохоронних заходів. Китайська берегова охорона може вимагати додаткових перевірок документів, зупиняти окремі торговельні судна або запроваджувати власні правила проходження морськими маршрутами. Такі дії створюватимуть проблеми для міжнародних перевізників навіть без застосування зброї.
Другий сценарій передбачає обмеження доступу до окремих портів. Насамперед ідеться про великі торговельні вузли, через які Тайвань отримує промислову сировину, продовольство та енергоносії.
Найжорсткіший варіант — повноцінна військово-морська блокада із залученням бойових кораблів, авіації та інших сил Народно-визвольної армії Китаю.
За оцінкою CSIS, така операція могла б завдати серйозної шкоди економіці Тайваню, особливо його енергетичному сектору. Острів залежить від імпортних нафти, природного газу та вугілля, які переважно доставляють морем.
Однак блокада становила б ризик і для самого Китаю. Через Тайванську протоку проходить значна частина міжнародної торгівлі, включно з китайськими вантажами. Дослідники також попереджають, що військова блокада може швидко перерости в масштабний збройний конфлікт.
Тайвань повідомив про нове протистояння біля островів Пратас
Паралельно з патрулюванням східного узбережжя китайський корабель берегової охорони наблизився до островів Пратас, також відомих як Дунша, які перебувають під контролем Тайваню в Південнокитайському морі.
31 жовтня китайське судно №3102 увійшло до обмеженої акваторії поблизу островів із вимкненою системою автоматичної ідентифікації AIS. Тайванська берегова охорона направила корабель для супроводу та вимагала залишити район.
Під час протистояння відстань між суднами скорочувалася приблизно до однієї морської милі.
За офіційними даними Тайбея, від початку 2026 року тайванська берегова охорона вже 13 разів здійснювала операції з витіснення китайських кораблів із вод поблизу Пратас.
Китай продовжує наполягати, що його патрулі здійснюють законну діяльність у водах, які Пекін вважає власною юрисдикцією. Тайвань відкидає ці претензії та заявляє про порушення міжнародного права.
Станом на 1 листопада морської блокади Тайваню немає. Водночас регулярні китайські патрулі, радіопопередження торговельним суднам і спроби поширити правоохоронну діяльність на нові райони демонструють поступове посилення тиску Пекіна на морське сполучення острова.
