Волонтер Сергій Стерненко заявив про можливі масштабні порушення під час будівництва захисних споруд на електричних підстанціях Київської області. За його твердженням, за керівництва Миколи Калашника обласна адміністрація уклала без відкритих тендерів договори на понад пів мільярда гривень із компаніями, які нібито не мали необхідних працівників і техніки. Частину робіт, стверджує волонтер, досі не завершили, хоча підрядники отримали значні авансові платежі.
Коротко про головне
- Стерненко заявив про можливі порушення під час будівництва захисту підстанцій Київщини.
- За його твердженням, без відкритих тендерів уклали договори на понад 500 млн грн.
- Волонтер стверджує, що частина підрядників не мала необхідних ресурсів для будівництва.
- Мінвідновлення раніше розпочало перевірку готовності підстанцій та використання авансових платежів.
Стерненко заявив про договори на понад 500 мільйонів гривень
У своєму повідомленні Стерненко пов’язав проблеми із захистом енергетичної інфраструктури Київщини з організацією будівництва захисних споруд на підстанціях.
За словами волонтера, на частині об’єктів роботи взагалі не виконані, на інших — завершені лише частково або мають суттєві недоліки.
Він стверджує, що під час перебування Миколи Калашника на посаді голови Київської обласної військової адміністрації укладалися прямі договори на будівництво захисту енергооб’єктів загальною вартістю понад 500 млн грн.
Окремі претензії стосуються підрядних компаній. За твердженням Стерненка, деякі з них не мали достатніх трудових і технічних ресурсів для виконання великих будівельних замовлень. Волонтер також заявляє про наявність кримінальних проваджень, пов’язаних із цими підприємствами.
Водночас у поширеному повідомленні не наведено повного переліку договорів, назв усіх підрядників, результатів будівельної експертизи або документів, які підтверджують фактичний обсяг невиконаних робіт.
Сам факт відсутності відкритих торгів також не доводить незаконності закупівлі: під час воєнного стану законодавство передбачає окремі випадки укладення прямих договорів. Для оцінки конкретних закупівель необхідно перевірити підстави їх проведення та виконання умов контрактів.
На Київщині вже перевіряють використання авансів і готовність підстанцій
Проблеми з виконанням робіт із захисту енергетики Київської області раніше стали предметом окремої перевірки на рівні Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту.
У жовтні координацію робіт доручили заступнику міністра Руслану Олійнику. Створена робоча група отримала завдання перевірити стан готовності підстанцій, використання бюджетних коштів, проєктну документацію та причини затримок.
Окремим напрямом визначили звірку авансових платежів із фактично виконаними роботами. Йдеться про перевірку актів приймання, вартості будівництва, розрахунків із підрядниками та можливих сум, які ще не підтверджені виконаними роботами.
Більшість першочергових заходів робоча група має реалізувати до 15 листопада.
Водночас публічних підсумків перевірки, які б підтверджували заявлені Стерненком порушення за конкретними договорами, поки немає.
На захист підстанцій виділили 1,1 мільярда гривень
За інформацією Міністерства з відновлення, на будівництво другого рівня захисту пріоритетних підстанцій напругою 110 кВ у Київській області держава виділила близько 1,1 млрд грн. Із цієї суми приблизно 700 млн грн уже перерахували підрядним організаціям як авансові платежі.
Початкова вартість проєктів захисту становила 1,7–1,8 млрд грн. Після перегляду технічних вимог і врахування рекомендацій Генерального штабу загальний кошторис зріс до 2,3 млрд грн.
Заступник міністра Руслан Олійник пояснив, що додаткові витрати пов’язані, зокрема, зі збільшенням обсягів металоконструкцій та змінами у проєктуванні захисних споруд. За його словами, попередня вартість уже виконаних робіт і закуплених матеріалів оцінюється приблизно в 1,2 млрд грн. Цей показник охоплює не лише роботи, які завершені та прийняті замовником.
У міністерстві також наголошують, що обсяг державного фінансування поки не покриває повної оновленої вартості захисту підстанцій.
Наведені відомством суми стосуються загальної програми й не підтверджують автоматично звинувачення щодо конкретних контрактів, про які говорить Стерненко.
Калашник очолював Київську ОВА до липня 2026 року
Микола Калашник керував Київською обласною адміністрацією з березня 2025 року до липня 2026-го. Після цього він очолив Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
30 жовтня під час виступу у Верховній Раді міністр повідомив, що в Україні триває спорудження інженерного захисту для 601 критичного елемента підстанцій та об’єктів тепло- і водопостачання.
За його даними, загальний рівень виконання робіт становить 72%, а 109 захисних споруд уже завершено. Ще 134 об’єкти планують добудувати в листопаді та 197 — у грудні.
Калашник також заявив, що на реалізацію планів стійкості у 2026 році передбачено 67,6 млрд грн, а для завершення розпочатих проєктів і будівництва наступної черги захисту потрібно додатково близько 60 млрд грн.
Однак загальнодержавні показники не дають можливості визначити фактичний стан кожної підстанції Київської області.
Відкритої відповіді Миколи Калашника саме на нові звинувачення Стерненка на момент підготовки матеріалу не виявлено.
Чому захист підстанцій критично важливий для Київщини
Високовольтні підстанції забезпечують передачу електроенергії між мережами та її подальший розподіл до споживачів. Пошкодження трансформаторів або комутаційного обладнання може спричинити масштабні знеструмлення навіть без руйнування електростанцій.
Саме тому для підстанцій будують спеціальні захисні споруди, розраховані на зменшення наслідків вибухів та ураження уламками.
Перший рівень захисту передбачає порівняно прості інженерні рішення. Другий — складніші конструкції з бетону та металу навколо критичного обладнання.
При цьому неможливо стверджувати, що кожне масштабне відключення електроенергії на Київщині спричинене саме недобудованим захистом. На наслідки російських ударів впливають характер ураження, пошкодження мереж, резервування обладнання та можливість перенаправлення електропостачання.
Встановити, чи призвели ймовірні порушення під час конкретних будівельних робіт до додаткових відключень, можна лише після технічної перевірки та зіставлення пошкоджень із фактичним станом захисних споруд.
