У Франції 5 листопада розпочинається нова хвиля загальнонаціональних протестів і страйків, до яких можуть долучитися сотні тисяч людей. Профспілки вимагають підвищення зарплат, поліпшення державних послуг та збільшення фінансування освіти. Влада мобілізувала 70 тисяч поліцейських і жандармів, побоюючись повторення масштабних заворушень середини жовтня. До страйку приєдналися працівники енергетичного сектору, що вже позначилося на виробництві електроенергії атомними станціями.
- У Франції 5 листопада проходить новий день загальнонаціональних протестів і страйків.
- Влада очікує сотні тисяч демонстрантів і мобілізує 70 тисяч правоохоронців.
- До протестів долучаються освітяни, транспортники, медики та працівники енергетичного сектору.
- Страйкові дії, за даними Reuters, скоротили потужність атомної генерації на 2,4 ГВт.
- Макрон провів безпекову нараду, щоб запобігти повторенню жовтневих заворушень.
У Франції очікують до 700 тисяч протестувальників за межами Парижа
У четвер, 5 листопада, французькі профспілки проводять загальнонаціональний день протестів і страйків. До акцій долучаються працівники державних установ, освітяни, залізничники, медики та студенти.
За прогнозами внутрішньої розвідки Франції, лише за межами Парижа на демонстрації можуть вийти від 500 до 700 тисяч людей. У столиці очікують ще від 40 до 80 тисяч учасників.
Міністерство внутрішніх справ повідомило про підготовку понад 220 вуличних акцій. Профспілки називають більшу кількість запланованих заходів — близько 260 по всій країні.
Організаторами мобілізації стали найбільші французькі профспілкові об’єднання, зокрема CGT і CFDT. Акції також підтримують студентські та молодіжні організації, які протягом останніх тижнів відігравали помітну роль у протестному русі.
Головні демонстрації заплановані в Парижі, Ліоні, Марселі та інших великих містах. Профспілки закликають владу переглянути економічну й соціальну політику, наголошуючи на зростанні витрат домогосподарств і погіршенні доступності державних послуг.
Наведені цифри є попередніми прогнозами, а не остаточним підрахунком учасників.
До охорони порядку залучили 70 тисяч правоохоронців
Французька влада підготувала масштабну операцію із забезпечення громадської безпеки. Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс оголосив про мобілізацію 70 тисяч поліцейських і жандармів.
Правоохоронці працюватимуть у великих містах та районах, де раніше виникали сутички, підпали й погроми. Для спостереження за ситуацією передбачено використання спеціальної техніки, безпілотників і вертольотів.
Особливу увагу приділяють Парижу. Місцева префектура поліції не погодила запропонований профспілками маршрут від площі Бастилії до площі Згоди через побоювання щодо безпеки центральних районів. Натомість влада дозволила проведення основної ходи від площі Республіки до площі Нації.
У Ліоні також запровадили обмеження для демонстрацій у центральній частині міста. Частину маршрутів узгоджували через адміністративні суди.
Міністр внутрішніх справ попередив, що правоохоронці реагуватимуть на насильство та спроби пошкодження майна. За оцінками французьких спецслужб, до демонстрацій можуть долучитися радикальні групи, які раніше брали участь у зіткненнях із поліцією.
Водночас уряд наголошує, що головним завданням сил безпеки є забезпечення можливості проведення мирних протестів.
Протести розпочалися через проблеми в школах, але охопили всю країну
Нинішня хвиля суспільного невдоволення бере початок із протестів школярів та студентів у вересні. Молодь виступала проти нестачі викладачів, погіршення умов навчання, недостатнього фінансування освітніх закладів і невизначених перспектив працевлаштування.
Згодом до протестувальників приєдналися профспілки та працівники різних галузей економіки. Вимоги поступово розширилися до підвищення заробітних плат, пенсій, покращення державних послуг і стримування вартості життя.
Особливе невдоволення викликало подорожчання пального та інших товарів першої необхідності на тлі міжнародної енергетичної кризи.
Найбільше загострення відбулося 17 жовтня, коли масові демонстрації в окремих містах переросли в сутички з поліцією.
Тоді під час заворушень пошкодили торговельні заклади та громадські будівлі, виникли пожежі, а правоохоронці провели численні затримання.
Після цих подій французька влада почала посилювати заходи безпеки перед кожним новим днем загальнонаціональної мобілізації.
31 жовтня, за підрахунками Міністерства внутрішніх справ, у протестах взяли участь близько 320 тисяч людей. Організатори називали приблизно пів мільйона учасників.
Більшість демонстрацій того дня відбулася мирно, хоча після завершення окремих акцій знову виникли сутички.
Страйк енергетиків скоротив виробництво електроенергії на АЕС
До протестного руху долучилися й працівники французького енергетичного сектору.
Страйкові дії вже призвели до скорочення виробництва атомної електроенергії приблизно на 2,4 гігавата.
Франція є однією з найбільш залежних від атомної енергетики країн світу. За даними Міжнародного агентства з атомної енергії, у 2025 році атомні станції забезпечили близько 68% загального виробництва електроенергії країни.
Тому навіть тимчасове зменшення потужності реакторів може впливати на баланс електроенергії та обсяги її експорту до сусідніх держав.
Водночас скорочення генерації через страйк не означає аварійного зупинення реакторів або безпосередньої загрози ядерній безпеці. Йдеться про виробничі обмеження, пов’язані з трудовими протестами.
Французька енергетична компанія EDF підтвердила участь галузевих профспілок у загальнонаціональній мобілізації.
Подібні страйки вже впливали на енергетику країни раніше. Зокрема, у вересні протестні дії працівників енергетичного сектору тимчасово скоротили доступні потужності електростанцій на кілька гігаватів.
Школи можуть закритися, транспорт працюватиме з перебоями
Нова хвиля страйків може позначитися на роботі громадського транспорту, залізниці, лікарень, поштових служб та навчальних закладів.
Міністерство освіти Франції прогнозує, що до страйку долучаться близько 17,5% учителів державних початкових шкіл.
Профспілки залізничників і працівників громадського транспорту попередили про можливі затримки та скасування окремих рейсів.
Учасники протестів вимагають підвищення мінімальної зарплати, загального збільшення оплати праці та перегляду податкової політики.
Окремим питанням залишається фінансування освіти. Студентські організації наполягають на покращенні умов навчання, збільшенні кількості викладачів та розширенні можливостей для молодих людей після завершення освіти.
Представники профспілок також висловлюють занепокоєння можливим скороченням робочих місць і погіршенням економічної ситуації.
Макрон провів безпекову нараду напередодні протестів
Президент Франції Еммануель Макрон 4 листопада провів нараду з питань оборони та безпеки, присвячену підготовці до нової хвилі демонстрацій.
Уряд прагне запобігти повторенню масових заворушень 17 жовтня, які спричинили значні матеріальні збитки та посилили критику дій влади.
Речниця французького уряду Мод Брежон заявила, що влада приділяє особливу увагу недопущенню нового спалаху насильства.
Водночас профспілки критикують масштабну мобілізацію поліції та обмеження маршрутів демонстрацій, вважаючи, що уряд повинен передусім відповідати на соціальні вимоги протестувальників.
Після жовтневих заворушень у Франції вже посилювали обмеження для проведення масових заходів у деяких містах.
Нинішні протести відбуваються приблизно за п’ять місяців до президентських виборів 2027 року, на тлі активізації французьких політичних партій.
Для адміністрації Макрона головним завданням залишається одночасне забезпечення громадського порядку та пошук домовленостей із профспілками.
Підсумкова кількість учасників демонстрацій, масштаби транспортних перебоїв і фактичний вплив страйку на електроенергетику стануть відомі після завершення загальнонаціональних акцій 5 листопада.
