Парламент Гренландії схвалив оборонну угоду зі Сполученими Штатами та Данією, яка відкриває шлях до створення двох нових американських військових баз в Арктиці. Документ також передбачає розширення існуючої військової інфраструктури США та можливість розміщення елементів системи протиракетної оборони Golden Dome. Водночас Вашингтон офіційно визнав суверенітет Данії над островом і право гренландців самостійно визначати своє майбутнє.
- Парламент Гренландії схвалив оборонну угоду зі США та Данією 16 голосами.
- Документ дозволяє створити два нові американські оборонні райони в Арктиці.
- США також зможуть розширювати базу Пітуффік і розвивати систему Golden Dome.
- Угода підтверджує суверенітет Данії та право гренландців на самовизначення.
Парламент Гренландії підтримав розширення військової присутності США
За ратифікацію угоди проголосували 16 депутатів парламенту Гренландії, жоден не виступив проти. Ще семеро законодавців утрималися.
Документ підписали 22 вересня президент США Дональд Трамп, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і глава уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен. Він доповнює оборонну угоду 1951 року, яка визначає умови американської військової присутності на острові.
Нова домовленість дозволяє США модернізувати космічну базу Пітуффік, розташовану на північному заході Гренландії, а також створити два додаткові оборонні райони — поблизу Нарсарсуака та Местерсвіга.
Конкретні параметри нових об’єктів, їхнє обладнання та порядок використання ще мають погодити представники трьох сторін. Крім того, угода передбачає можливість створення інших оборонних районів за окремими домовленостями.
На острові можуть розмістити елементи системи Golden Dome
Одним із ключових положень угоди є розширення американських можливостей у сфері протиракетної оборони.
США отримують правову основу для розміщення в Гренландії інфраструктури, необхідної для розвитку Golden Dome — американської системи протиракетного захисту, яку просуває адміністрація Трампа.
Гренландія має стратегічне значення для спостереження за повітряним і космічним простором Арктики. Її географічне розташування дозволяє контролювати північні напрямки, якими потенційно можуть проходити траєкторії міжконтинентальних ракет.
На острові вже працює американська база Пітуффік, оснащена системами раннього попередження про ракетні пуски та обладнанням для космічного спостереження.
Водночас нова угода не означає, що компоненти Golden Dome вже розміщені в Гренландії. Йдеться про можливість їхнього розгортання в майбутньому.
США визнали суверенітет Данії після суперечок щодо острова
Угода стала результатом тривалих переговорів між Вашингтоном, Копенгагеном і Нууком.
На початку 2026 року Дональд Трамп неодноразово заявляв про бажання встановити контроль США над Гренландією. Білий дім тоді не виключав навіть використання військової сили, що спричинило різку реакцію Данії та європейських союзників по НАТО.
Після дипломатичних консультацій сторони погодили модель розширення американської військової присутності без зміни державної належності острова.
Документ прямо підтверджує суверенітет і територіальну цілісність Королівства Данія, а також право населення Гренландії на самовизначення.
Угода передбачає, що в разі проголошення незалежності Гренландія має зберегти оборонні домовленості зі США та продовжити участь у системі колективної безпеки НАТО.
Частина депутатів виступила проти умов домовленості
Попри підтримку більшості, угода викликала суперечки серед гренландських політиків.
Представники опозиційної партії Naleraq, яка виступає за незалежність острова, поставили під сумнів економічну вигоду домовленості.
Лідер партії Пеле Броберг заявив, що Гренландія повинна домагатися вигідніших умов, особливо з огляду на можливе майбутнє набуття незалежності.
Міністр закордонних справ Гренландії Муте Егеде, навпаки, назвав ратифікацію важливим кроком в умовах погіршення міжнародної безпекової ситуації. За його словами, мир і стабільність більше не можна сприймати як гарантовані.
Остаточної чинності угода ще не набула. Її має ратифікувати парламент Данії, де перший розгляд запланований на 11 листопада, а голосування — на 19 листопада.
Після завершення парламентських процедур сторони зможуть розпочати реалізацію домовленостей щодо нових військових об’єктів.
