Ремонт завершено, а з сусідньої кімнати чути кожне слово телефонної розмови. Ще помітніше чути вечірній телевізор: слова розібрати важко, зате баси проходять крізь стіну майже без втрат. Найчастіше причина в тому, що перегородка надто легка: каркас з одним шаром гіпсокартону й порожниною всередині.
Важку перегородку роблять із тонких бетонних блоків, які випускають саме для внутрішніх стін. Від стінових вони відрізняються передусім шириною. Серед бетонних блоків на сторінці https://shop.kovalska.com/concrete-blocks/ перегородкові мають 80 і 90 мм, а стінові — 190 мм. Для стіни між кімнатами зазвичай беруть тонші: стіновий блок важчий і тихіший, але забирає вдвічі більше площі.
Що зупиняє голос, а що — баси
Звук розгойдує стіну, а стіна передає коливання повітрю з іншого боку. Що важча стіна, то важче її розгойдати. У фізиці це називають законом маси: теоретично кожне подвоєння маси додає близько 6 дБ звукоізоляції, на практиці трохи менше.
Каркас працює інакше: обшивка, вата й повітряний проміжок між ними гасять коливання. Якщо каркас щільно заповнений ватою, обшитий у два шари, а обшивки з двох боків не з’єднані жорстко через спільний профіль, із голосами він справляється добре. Слабше місце легких конструкцій — низькі частоти: баси з колонки чи гул пральної машини часто проходять крізь них легше, ніж крізь важку кладку.
Якщо легка перегородка вже стоїть, звукоізоляцію можна посилити й без демонтажу: ще один шар гіпсокартону на окремому профілі з ватою працює як друга, незалежна стінка. Результат залежить від кількості шарів обшивки, кріплення профілів і герметичності стиків.
Де звук просочується в обхід стіни
Навіть масивна перегородка втрачає більшу частину ефекту, якщо звук знаходить обхідний шлях. Найчастіше він проходить через:
- щілину під дверима та легке порожнисте полотно без ущільнювача;
- розетки, встановлені з обох боків стіни точно одна навпроти одної;
- незаповнений шов між перегородкою і стелею;
- кладку без штукатурки, де звук іде крізь пори блоків і порожні вертикальні шви;
- вентиляційну решітку над дверима чи спільний вентканал, які переносять голос не гірше за щілину.
Тому бетонну перегородку штукатурять з обох боків, а розетки розносять хоча б на кілька десятків сантиметрів. Без цього навіть заміна каркаса на кладку може не дати помітної різниці.
Де кладка виправдана, а де вистачить каркаса
Кладка виправдана там, де заважає саме низький звук: між спальнею й вітальнею з телевізором, біля пральні чи котельні, між санвузлом і спальнею, де вночі чути воду в трубах. За товщиною різниця менша, ніж здається: блок 90 мм зі штукатуркою з двох боків займає 12–13 см, а каркас із подвійною обшивкою — близько 10 см.
Обмеження в кладки інше: вага. Перед зведенням важкої перегородки перевіряють, чи витримає її перекриття, особливо якщо воно дерев’яне. До стелі кладку жорстко не доводять: зверху лишають шов і заповнюють його пружним матеріалом, щоб стіна не тріснула, коли перекриття трохи прогнеться. Для гардеробної, комори чи зонування простору каркаса цілком достатньо, і він легший за кладку в кілька разів.
