Парламент Данії 19 листопада 2026 року одноголосно ратифікував угоду зі США та Гренландією про посилення безпеки в Арктиці. За документ проголосували всі 109 присутніх депутатів Фолькетингу, жодного голосу проти не було. Домовленість передбачає розширення військової присутності Вашингтона на острові, але не передачу території під американський контроль.
- 19 листопада парламент Данії одноголосно ратифікував безпекову угоду зі США щодо Гренландії.
- За документ проголосували 109 депутатів, голосів проти не було.
- США отримають розширені можливості для військової присутності та протиракетної оборони на острові.
- Гренландія залишається під суверенітетом Данії, а її населення зберігає право на самовизначення.
Що передбачає угода між Данією та США
Документ, підписаний 22 вересня 2026 року в Нью-Йорку, доповнює угоду про оборону Гренландії від 1951 року. Його сторонами стали президент США Дональд Трамп, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і глава уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен.
Домовленість дозволяє США посилити військову інфраструктуру на острові. Зокрема, вона відкриває можливість для створення нових військових об’єктів та розгортання елементів американської системи протиракетної оборони Golden Dome.
Водночас угода підтверджує територіальну цілісність Данського королівства та право жителів Гренландії самостійно визначати своє політичне майбутнє. Це було однією з головних вимог Копенгагена під час переговорів із Вашингтоном.
Чому Трамп домагався контролю над Гренландією
Після повернення до Білого дому в січні 2025 року Дональд Трамп неодноразово заявляв про стратегічну необхідність американського контролю над Гренландією. Він пояснював свою позицію питаннями національної безпеки та посиленням конкуренції з Росією й Китаєм в Арктиці.
На початку 2026 року відмова американського президента виключити застосування економічного або військового тиску спричинила дипломатичну кризу у відносинах США з Данією та іншими союзниками по НАТО.
Гренландія має особливе географічне значення, оскільки розташована між Північною Америкою та Європою. На острові вже працює американська космічна база Пітуффік, яку використовують, зокрема, для раннього попередження про ракетні загрози.
Крім військового значення, Гренландія привертає увагу великими запасами корисних копалин, включно з рідкісноземельними елементами.
Що означає голосування для США та Гренландії
Парламент самої Гренландії схвалив угоду ще 3 листопада. Після голосування в Данії завершено основні парламентські процедури, необхідні для її впровадження.
Посол США в Данії Кеннет Гауері привітав рішення Фолькетингу, заявивши, що домовленість посилить безпеку Сполучених Штатів, Данського королівства, Гренландії та НАТО.
За умовами договору Вашингтон зможе модернізувати базу Пітуффік, створювати оборонні об’єкти в Нарсарсуаку та Местерсвізі, а також пропонувати розміщення додаткової військової інфраструктури. Для нових оборонних районів передбачено консультації та погодження між сторонами.
Домовленість також містить обмеження на розміщення військових об’єктів держав, які не входять до НАТО. Окремі положення стосуються захисту критичної інфраструктури та стратегічних галузей економіки.
Коли угода набуде чинності
Попри завершення парламентського голосування, автоматичного набуття чинності 19 листопада документ не передбачає.
Згідно з оприлюдненим текстом угоди, вона почне діяти після того, як Міністерство закордонних справ Данії дипломатичною нотою повідомить США про завершення всіх необхідних парламентських процедур.
Таким чином, Копенгаген і Вашингтон наблизилися до врегулювання суперечки навколо Гренландії. Водночас питання практичного розміщення нових американських військових об’єктів і впливу США на безпекові рішення в Арктиці залишатимуться предметом подальших домовленостей.







