Фінансові керівники G20, за винятком Китаю, підтримали в Ешвіллі заклик протидіяти неринковим політикам і викривленням торгівлі, які посилюють залежність окремих економік від експорту. Китай заперечив проти частини положень заяви головування. Обговорення було зосереджене на китайській експортній моделі та її впливі на інші ринки.
Коротко про головне
- Китай не підтримав частину заяви фінансових керівників G20.
- Документ вимагає усувати викривлення, що стримують внутрішнє споживання.
- Бессент запропонував розглянути вищі бар’єри для китайських товарів.
- G20 закликала не порушувати ланцюги постачання експортними обмеженнями.
- Японська десятирічна дохідність сягнула максимуму від 1996 року.
Від профіцитів — до внутрішнього попиту
У погодженому тексті зазначено, що країни мають усувати неринкові політики, які поглиблюють економічні дисбаланси. Особливий акцент зроблено на державах із надмірними та стійкими зовнішніми профіцитами: від них очікують скасування викривлень, що обмежують внутрішнє споживання й змушують спиратися на експорт як на головне джерело зростання.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що нескінченний потік дешевих експортних товарів із неринкових економік є нестійким. За його словами, підтримка такої позиції більшістю учасників засвідчила масштаб проблеми.
США, Європа та Канада по-різному відповідають на китайський експорт
Бессент заявив, що жорсткі американські мита вже переорієнтували частину китайських товарів на інші ринки, і запропонував G20 розглянути вищі бар’єри для цієї продукції. За слабкого внутрішнього попиту Китай нарощує поставки електромобілів, напівпровідників та інших товарів: у липні його загальний експорт зріс на 23,9% у річному вимірі.
Профіцит Китаю в торгівлі товарами з ЄС торік досяг 360,6 млрд євро, що на 15% перевищило показник 2024 року. Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс назвав Китай значним джерелом дисбалансів, водночас вказавши, що США та Європа теж мають зробити внесок у їхнє скорочення.
Велика Британія заявила, що зберігатиме прагматичні торговельні відносини з Пекіном, намагаючись зменшити дисбаланси. Канада, яка від початку року посилила економічні зв’язки з Китаєм, повідомила про взаємодію з чіткими запобіжниками. Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва сказала Reuters, що Пекін усвідомлює потребу дій, але очікує також скоординованих кроків інших країн, зокрема скорочення бюджетних дефіцитів США.
Критичні мінерали та ризики для ланцюгів постачання
Китай у квітні 2025 року запровадив експортні обмеження на рідкоземельні елементи у відповідь на мита президента США Дональда Трампа. Обмеження торкнулися не лише американських, а й інших компаній.
Міністерка фінансів Японії Сацукі Катаяма заявила колегам, що довільні обмеження експорту критичних мінералів шкодять світовій економіці. У заяві головування G20 країни закликали уникати непотрібних експортних обмежень, аби глобальні ланцюги постачання могли працювати нормально.
Борговий розпродаж посилив тривогу за світове зростання
Дводенна зустріч відбулася на тлі поглиблення розпродажу на світових ринках облігацій через занепокоєння рівнем боргу та інфляційним тиском. Дохідність десятирічних японських держоблігацій піднялася до 3% — найвищого рівня з 1996 року.
Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль назвав невизначеність «отрутою для економічного зростання». Він пов’язав її, зокрема, з війною США та Ізраїлю проти Ірану і тарифними суперечками Вашингтона, зокрема з Канадою.
Бессент закликав до виваженої монетарної політики, яка має закріпити інфляційні очікування та стримати надмірну валютну волатильність. Після його коментарів про можливе зміцнення єни ринки розцінили заяву як аргумент на користь підвищення ставки Банком Японії на засіданні 17–18 вересня.
