Український бюджет може щороку недоотримувати до 20 млрд грн через діяльність нелегальних онлайн-казино та букмекерських платформ. За оцінкою, яку наводить президент Асоціації українських операторів грального бізнесу Тарас Шевченко, частка тіньового сегмента становить 55,4%, а його річний обсяг сягає близько 60 млрд грн. Водночас легальні оператори сплачують податки та виконують вимоги державного регулювання, тоді як неліцензовані платформи працюють поза встановленими правилами. На тлі зростання тіньового ринку представники галузі попереджають про можливе скорочення податкових надходжень у 2026 році.
Коротко про головне
- Тіньовий гральний ринок оцінюють у 60 млрд грн на рік.
- За оцінкою Kantar, його частка становить 55,4%.
- Можливі втрати бюджету — до 20 млрд грн щороку.
- Нелегальні казино створюють додаткові ризики для гравців.
Нелегальні казино контролюють понад половину грального ринку України
Попри легалізацію азартних ігор у 2020 році, значна частина українського грального бізнесу продовжує працювати поза державним контролем. Неліцензовані онлайн-казино приймають платежі, організовують азартні ігри та залучають користувачів через інтернет, не виконуючи вимоги, встановлені для офіційних операторів.
Президент Асоціації українських операторів грального бізнесу Тарас Шевченко навів результати дослідження Kantar. За представленою ним оцінкою, нелегальний сегмент займає 55,4% ринку, а його обсяг становить приблизно 60 млрд грн на рік.
Це не перше дослідження, яке вказує на значні масштаби тіньового бізнесу. У травні 2026 року Асоціація оприлюднила результати іншого етапу дослідження Kantar, проведеного серед 2500 респондентів у березні–травні. Тоді частку нелегального сегмента оцінили в 56,7%, а його обсяг — у понад 61,6 млрд грн. Відмінності між оцінками можуть бути пов’язані з періодом і методикою досліджень, тому їх не варто без додаткових даних трактувати як підтверджене скорочення тіньового ринку.
Незалежно від різниці між показниками, проблема залишається масштабною. Значна частина грошових операцій у галузі відбувається через майданчики, діяльність яких український регулятор не контролює.
Чому нелегальні казино коштують бюджету мільярди гривень
Головна фінансова проблема нелегального грального бізнесу полягає в тому, що значна частина операцій не потрапляє під повноцінний податковий контроль. Ліцензовані компанії зобов’язані сплачувати встановлені податки та ліцензійні платежі, вести облік операцій і звітувати перед державою. Натомість нелегальні платформи можуть використовувати іноземні юрисдикції, посередників і непрозорі платіжні схеми.
За оцінкою Тараса Шевченка, потенційні втрати бюджету через тіньовий гральний сегмент становлять від 12 до 20 млрд грн щороку. Однак ці суми не можна ототожнювати з доведеним податковим боргом конкретних компаній. Ідеться про оцінку можливих надходжень, які держава могла б отримувати за іншої структури та рівня легалізації ринку.
Для порівняння, за інформацією державного агентства PlayCity, у 2025 році бюджет отримав майже 17 млрд грн податків від гральної галузі та понад 1,7 млрд грн ліцензійних платежів. Ці показники демонструють фінансовий масштаб офіційного сектору, але не означають, що всі кошти нелегальних операторів можна автоматично перетворити на додаткові надходження.
Чому українці обирають нелегальні онлайн-казино
Популярність неліцензованих платформ пояснюється не лише рекламою. Попереднє дослідження Kantar показало, що частина користувачів свідомо обирає такі майданчики через умови, які здаються їм вигіднішими або простішими.
Серед мотивів, названих опитаними користувачами нелегальних платформ:
49% — швидкість отримання виплат;
44% — відсутність обмежень на гру;
37% — привабливіші бонуси;
25% — можливість зменшення податкових витрат;
18% — простіша процедура реєстрації.
Ці відсотки стосуються відповідей учасників дослідження про мотиви вибору, а не всього населення України.
Водночас умови, які роблять нелегальні казино привабливими для частини користувачів, можуть створювати додаткові ризики. Такі платформи не забезпечують обов’язкового виконання українських вимог до ідентифікації гравців, перевірки віку, відповідальної гри та обмеження доступу для осіб, внесених до відповідного реєстру.
Гравці залишаються без належного захисту
Наслідки поширення нелегального грального бізнесу виходять за межі податкових надходжень. Держава втрачає можливість ефективно контролювати дотримання правил, спрямованих на запобігання ігровій залежності та захист користувачів.
Ліцензовані оператори мають виконувати законодавчі вимоги щодо ідентифікації клієнтів, обмеження доступу неповнолітніх і застосування механізмів самообмеження. Для неліцензованих сайтів ці вимоги фактично можуть залишатися невиконаними.
Особливо небезпечною є ситуація для людей із ризиковою ігровою поведінкою. Якщо користувач добровільно обмежив собі доступ до азартних ігор, нелегальний сайт може не враховувати такого обмеження. Це підвищує ризик фінансових втрат і поглиблення залежності.
У серпні 2026 року уряд затвердив стратегію боротьби з ігровою залежністю до 2035 року. Документ передбачає розвиток профілактики, вдосконалення державного контролю та забезпечення доступу до допомоги людям, які постраждали від азартних ігор.
У 2026 році податкові надходження можуть скоротитися на 27%
Окреме занепокоєння представників легального грального бізнесу викликає можливе скорочення доходів компаній та надходжень до державного бюджету.
У колонці для «Економічної правди» Тарас Шевченко наводить прогноз, згідно з яким податкові надходження від галузі у 2026 році можуть бути на 27% нижчими, ніж у 2025-му. Серед чинників він згадує проблеми великих операторів та перехід частини користувачів на неліцензовані платформи.
Водночас це прогноз представника галузевої асоціації, а не встановлений результат виконання бюджету за 2026 рік.
Важливо також відрізняти зменшення надходжень через скорочення легального ринку від прямих втрат через ухилення від оподаткування. Це пов’язані, але не тотожні економічні явища.
Як держава бореться з незаконним гральним бізнесом
Після ліквідації Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей функції контролю перейшли до державного агентства PlayCity.
За підсумками першого року реформи агентство повідомило про блокування понад 3500 нелегальних гральних сайтів, видалення більш ніж 500 акаунтів із незаконною рекламою азартних ігор та застосування штрафних санкцій до блогерів і медіа.
Однак блокування доменів не завжди означає припинення діяльності оператора. Нелегальні платформи можуть створювати нові адреси, використовувати сайти-дзеркала та альтернативні платіжні механізми.
У квітні 2026 року правоохоронці повідомили про викриття мережі незаконних онлайн-казино, пов’язаної, за версією слідства, з громадянами Росії та українськими спільниками. Через кілька сайтів і криптовалютні платежі, за даними слідчих, проходили багатомільярдні суми.
Що пропонують змінити на гральному ринку
Міністерство цифрової трансформації вже підготувало пропозиції щодо вдосконалення державного регулювання азартних ігор. Вони стосуються податкових правил, цифрового контролю та захисту гравців.
Серед запропонованих змін — удосконалення оподаткування доходів від азартних ігор, синхронізація фінансової звітності з державною системою онлайн-моніторингу, посилення контролю за операторами та запровадження зрозуміліших санкцій за порушення.
Боротьба з нелегальними казино потребує не лише змін у податковому законодавстві. Для ефективного контролю необхідні виявлення організаторів незаконних платформ, блокування нелегальних фінансових схем та міжнародна співпраця, оскільки частина ресурсів працює з-за кордону.
Проблема тіньового грального ринку залишається комплексною. Держава ризикує недоотримувати податки, ліцензовані оператори стикаються з нерівною конкуренцією, а користувачі неліцензованих платформ — із підвищеними фінансовими та правовими ризиками.
