П’ять великих держав НАТО заблокували ініціативу генерального секретаря Альянсу Марка Рютте щодо виділення 0,25% ВВП на військову допомогу Україні. Серед противників ідеї — Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада. Позицію підтримали щонайменше сім країн, зокрема Нідерланди, Польща та скандинавські держави.
Основний контекст
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував, щоб члени Альянсу виділяли 0,25% свого ВВП на військову підтримку України. Цю ініціативу заблокували п’ять великих країн — Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада. Рютте визнав, що план не буде реалізований через відсутність одностайної підтримки союзників.
За даними журналістів, щонайменше сім країн НАТО, які вже витрачають понад 0,25% ВВП на підтримку України, висловили підтримку ідеї. Серед них Нідерланди, Польща, а також країни Балтії та Скандинавії. Проте рішення в Альянсі ухвалюються консенсусом, і п’ять великих країн виступили проти.
Роль і позиція ключових країн
Велика Британія, яка має третій за величиною військовий внесок у НАТО, виділяє близько 0,1% ВВП на допомогу Україні. Франція, Італія, Іспанія та Канада суттєво відстають від своїх економічних можливостей у цьому питанні, що викликає незадоволення серед союзників.
За словами джерела в НАТО, ці країни “не в захваті від цієї ідеї”. Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон наголосив на необхідності, щоб країни, які гарно відгукуються про Україну, підкріплювали свої слова реальними грошима.
Наслідки для Альянсу та України
Ініціатива Рютте мала на меті рівномірніше розподіл підтримки України серед країн НАТО та зменшення залежності від США. Нерівномірність внесків викликає напруження серед союзників і ставить під сумнів єдність Альянсу у військовій підтримці України.
Відмова п’яти великих країн може позначитися на спроможності України отримувати стабільну довгострокову військову допомогу. Попри це, країни Балтії, Польща, Нідерланди та скандинавські держави продовжують підтримувати ідею та надають допомогу на рівні або вище 0,25% ВВП.
Історичний та політичний контекст
У грудні 2025 року колишній міністр оборони України Денис Шмигаль ініціював пропозицію про виділення щонайменше 0,25% ВВП на оборонні потреби. Три балтійські держави взяли на себе такі зобов’язання. Відтак 22 травня 2026 року генеральний секретар НАТО підняв це питання на обговорення союзників.
Відмова ключових країн від підтримки ініціативи може вплинути на подальші переговори щодо військової підтримки України на майбутньому саміті НАТО в Анкарі. Це створює ризики для єдності позиції Альянсу і може вимагати нових дипломатичних зусиль для консолідації союзників.
