Верховна Рада України 10 листопада 2026 року підтримала в першому читанні законопроєкт №14327-д, який передбачає створення централізованого реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів. За документ проголосували 249 народних депутатів. Адмініструвати базу має Міністерство фінансів, а визначені законом державні органи зможуть встановлювати, у яких фінансових установах людина має рахунки або сейфи. Водночас дані про залишки грошей, суми переказів та вміст сейфів до реєстру не вноситимуть. Про це повідомили Верховна Рада та Мінфін. Законопроєкт поки не став законом, тому нові правила ще не діють.
- 10 листопада Верховна Рада 249 голосами підтримала законопроєкт №14327-д у першому читанні.
- Документ передбачає створення державного реєстру фінансових рахунків та індивідуальних банківських сейфів.
- У базі зберігатимуть ідентифікаційні дані власників та відомості про фінансові установи, але не залишки коштів чи історію платежів.
- У підтриманій редакції прямий доступ до реєстру передбачений для НАЗК, БЕБ та АРМА, а порядок доступу ще можуть змінити.
- Реєстр поки не запущений. Законопроєкт мають розглянути у другому читанні, а впровадження пов’язане з євроінтеграцією України.
Які рахунки та фінансові дані внесуть до реєстру
Законопроєкт №14327-д передбачає створення єдиної державної системи обліку рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Її завдання — дозволити уповноваженим органам швидко встановлювати, у яких банках та інших фінансових установах конкретна людина має рахунки.
За положеннями законопроєкту, реєстр охоплюватиме інформацію про банківські й платіжні рахунки, рахунки в цінних паперах, електронні гаманці, а також договори користування індивідуальними банківськими сейфами.
До бази передаватимуть ідентифікаційні дані власника, відомості про фінансову установу та реквізити рахунку, зокрема IBAN.
Водночас Мінфін наголошує, що реєстр не міститиме інформації про залишки грошей, рух коштів, суми переказів або вміст банківських сейфів.
Міністр фінансів Сергій Марченко раніше пояснював, що така система дозволить органам, які проводять фінансові розслідування, звертатися безпосередньо до потрібних банків, замість надсилання запитів до десятків установ.
Хто отримає доступ до банківських рахунків українців
У редакції, яку парламент підтримав у першому читанні, прямий доступ до інформації реєстру передбачено для трьох державних органів:
Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Використовувати ці відомості вони зможуть лише в межах повноважень, визначених законодавством. Сам доступ до інформації про існування рахунку не означатиме можливості переглядати всі банківські операції його власника.
Однак остаточний перелік органів ще може змінитися.
Заступниця голови парламентського комітету з питань фінансів Ольга Василевська-Смаглюк 11 листопада повідомила, що під час підготовки документа до другого читання Україна продовжує консультації з Європейською комісією.
За її словами, Єврокомісія наполягає на ширшому доступі правоохоронних органів відповідно до європейського законодавства. Українські депутати натомість обговорюють компромісний механізм, за яким окремі відомства отримуватимуть інформацію через прокуратуру.
Коли запрацює реєстр і до чого тут SEPA
Створення реєстру є частиною законодавчих змін, необхідних для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро — SEPA.
Ця система об’єднує країни, між якими перекази в євро здійснюються за спільними правилами. Для українців і бізнесу приєднання до SEPA має спростити міжнародні розрахунки та скоротити витрати на перекази.
Однак для участі в системі Україна повинна узгодити законодавство з європейськими стандартами фінансового моніторингу, протидії відмиванню грошей і встановлення кінцевих власників активів. Саме ці питання охоплює законопроєкт №14327-д.
Мінфін пояснює, що після остаточного ухвалення закону більшість його положень мають набрати чинності через шість місяців після офіційного опублікування. Однак для реєстру рахунків і сейфів передбачено окремі строки.
Його запровадження має відбутися не пізніше набрання чинності угодою про вступ України до Європейського Союзу. Доступ уповноважених органів до інформації планують дозволити не раніше ніж за шість місяців до цього моменту.
Отже, законопроєкт не означає, що вже зараз держава почала збирати всі фінансові дані українців в одну базу.
Станом на 14 листопада 2026 року документ ухвалено лише в першому читанні. Його ще мають доопрацювати та повторно розглянути у Верховній Раді. Остаточні правила функціонування реєстру, перелік органів доступу та строки впровадження залежатимуть від фінальної редакції закону.
