Президент України Володимир Зеленський визначив Михайла Драпатого новим головнокомандувачем Збройних сил України. Він має змінити на цій посаді Олександра Сирського. Про кадрове рішення глава держави повідомив увечері 21 липня.
Драпатий належить до покоління українських командирів, чия військова кар’єра безпосередньо пов’язана з бойовими діями проти Росії від 2014 року. Він командував підрозділами на фронті, брав участь у боях на Донбасі, керував військами на ключових напрямках уже під час повномасштабного вторгнення, а згодом очолив Сухопутні війська та Угруповання об’єднаних сил.
Від командира батальйону до керівництва Збройними силами
Михайло Драпатий народився у 1982 році. Військову освіту здобув в Інституті танкових військ при Харківському політехнічному інституті, після чого розпочав службу у механізованих підрозділах.
Широку відомість Драпатий отримав після початку війни на Донбасі у 2014 році. На той момент він був командиром батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.
Одним із найбільш відомих епізодів його бойової біографії стали події у Маріуполі в травні 2014 року. Відео, на якому бойова машина піхоти проривається через барикаду, стало одним із символічних кадрів початкового етапу війни. У відкритих джерелах Драпатого пов’язують із командуванням підрозділом під час цієї операції.
Того ж року він воював на сході України та був поранений під Красним на Луганщині. Згодом продовжив військову службу та обіймав командні посади.
Яку роль Драпатий відігравав під час повномасштабної війни
Після російського вторгнення у лютому 2022 року Драпатий працював на найбільш складних ділянках фронту.
Його ім’я пов’язували з керівництвом військами на південному напрямку та операціями на Херсонщині. Надалі він виконував командні завдання на інших напрямках, зокрема там, де російська армія намагалася розвивати наступ.
У лютому 2024 року Драпатого призначили заступником начальника Генерального штабу ЗСУ. Того ж року він також очолював оперативно-тактичне угруповання військ «Харків» на тлі нового російського наступу на півночі Харківської області.
У листопаді 2024 року президент призначив Драпатого командувачем Сухопутних військ ЗСУ. Це одна з ключових посад у військовій вертикалі, оскільки саме сухопутний компонент становить основу українських сил, які ведуть бойові дії на фронті.
Згодом Драпатий зосередився на безпосередньому управлінні військами в зоні бойових дій як командувач Угруповання об’єднаних сил.
Чим Драпатий відрізняється як командир
У публічному просторі Драпатий сформував репутацію насамперед бойового командира, який значну частину кар’єри провів безпосередньо у військах.
Водночас його заяви останнього часу свідчать, що серед пріоритетів він бачить не лише оперативне управління військами, а й зміни всередині армії.
За кілька днів до оголошення про призначення Драпатий заявляв, що Збройним силам потрібні зміни, однак наголошував: вони мають відбуватися зі справедливим ставленням до військовослужбовців. Він також позитивно оцінював готовність військового керівництва чути командирів і впроваджувати зміни.
Після рішення Зеленського Драпатий заявив, що сприймає нову посаду як велику відповідальність.
Він наголосив, що має намір працювати з повагою до людей, які захищають Україну, та подякував президенту за довіру, а Силам оборони — за новий етап служби.
Які виклики постають перед новим головкомом
Посада головнокомандувача означає для Драпатого перехід від управління окремими напрямками та угрупованнями до відповідальності за Збройні сили загалом.
Головком здійснює безпосереднє військове керівництво ЗСУ, управляє їх застосуванням, контролює готовність військ та бере участь у стратегічному плануванні оборони держави. Він також відповідає за координацію застосування сил, які передаються в його підпорядкування.
На новій посаді Драпатий отримує армію в момент, коли перед нею одночасно стоять кілька складних завдань: стримування російського наступу, збереження особового складу, комплектування підрозділів, розвиток корпусної системи, масштабування безпілотних технологій та адаптація управління до війни, яка дедалі швидше змінюється технологічно.
Саме бойовий досвід Драпатого та його попередня робота безпосередньо з командирами на фронті, ймовірно, стали одними з ключових аргументів на користь його кандидатури. Тепер головним показником стане те, чи зможе цей досвід трансформуватися у системні зміни на рівні всієї армії — від командування операціями до відносин між штабами, командирами та військовими на передовій.
