НАТО переглядає підходи до оборони Європи та розробляє стратегію, яка передбачає далекобійні удари по території Росії у разі її нападу на країни Альянсу. Потенційними цілями можуть стати не лише російські війська, а й військові бази, склади озброєнь, оборонні підприємства та інфраструктура, що забезпечує ведення бойових дій.
- НАТО розглядає удари вглиб Росії у разі нападу на країни Альянсу.
- Потенційними цілями стануть військові бази, склади, оборонні заводи та логістична інфраструктура.
- У червні командування НАТО вперше провело симпозіум із питань далекобійних ударів.
- Європейські союзники нарощують ракетні можливості, але розробка нових систем потребує часу.
НАТО змінює підхід до оборони від російського нападу
Протягом десятиліть оборонне планування НАТО значною мірою спиралося на здатність зупинити противника на кордонах держав-членів. Однак досвід повномасштабної війни Росії проти України змусив військових переглянути ефективність такого підходу.
Тепер командування Альянсу розглядає концепцію стримування через позбавлення противника можливості продовжувати наступ. Вона передбачає ураження не лише військ, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, а й об’єктів, що забезпечують їх постачання, управління та поповнення.
У разі російської агресії цілі для далекобійних ударів можуть розташовуватися за сотні кілометрів від лінії зіткнення, зокрема в глибокому тилу РФ.
Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Грінкевич пояснив, що завдання Альянсу полягатиме спочатку у відбитті нападу, а потім у руйнуванні системи, яка дозволяє противнику продовжувати війну.
Йдеться про застосування звичайних озброєнь без переходу до ядерної ескалації.
Військові НАТО вперше провели окрему зустріч щодо далекобійних ударів
У червні 2026 року в штаб-квартирі Об’єднаного командування НАТО в бельгійському Монсі відбувся перший спеціалізований симпозіум Deep Strike Symposium, присвячений високоточним ударам на великі відстані.
У зустрічі взяли участь військові керівники держав Альянсу, представники оборонної промисловості та командування НАТО. Учасники обговорили необхідні види озброєння, їхнє застосування та інтеграцію до оборонних планів.
Особливу увагу приділили ракетам великої дальності, безпілотникам і системам управління, здатним швидко виявляти цілі та забезпечувати їх ураження.
Американські військові вже мають значний арсенал далекобійних засобів, тоді як європейські союзники намагаються наростити власні можливості. Зокрема, йдеться про розвиток крилатих ракет і збільшення обмежених запасів наявних систем.
Водночас створення нових зразків озброєння та налагодження їхнього серійного виробництва може потребувати кількох років.
Досвід України вплинув на військове планування Альянсу
Одним із чинників перегляду стратегії став досвід українських далекобійних ударів по російській військовій інфраструктурі.
За оцінкою військових планувальників, знищення складів, виробничих потужностей і логістичних об’єктів може послаблювати наступальний потенціал противника ще до того, як його війська безпосередньо зіткнуться з обороною.
Такий підхід також дозволяє зменшувати навантаження на протиповітряну оборону, оскільки спрямований на обмеження можливостей противника здійснювати нові атаки.
Однак реалізація концепції залежатиме не лише від наявності ракет і безпілотників.
Як зазначає WSJ, відкритим залишається питання політичної готовності європейських урядів санкціонувати удари по об’єктах на території Росії навіть у випадку її прямого нападу на державу НАТО.
Наразі йдеться про оборонне планування на випадок майбутнього конфлікту, а не про рішення Альянсу розпочати удари по Росії. Саме здатність здійснити такі операції військове командування розглядає як один із засобів стримування потенційної агресії.
