Європейські союзники США занепокоєні ініціативою адміністрації Дональда Трампа щодо створення нової системи безпеки між Заходом і Росією. У Брюсселі побоюються, що Вашингтон може домовлятися з Москвою без повноцінної участі європейських держав, а Кремль використає переговори для просування власних вимог. Додаткове занепокоєння викликає можливий перегляд чисельності американських військ у Європі.
- США обговорюють нову систему безпеки, яка охоплюватиме Україну, Росію та Європу.
- За даними Politico, союзників НАТО заздалегідь не поінформували про американську ініціативу.
- Європейські дипломати побоюються використання переговорів для просування вимог Москви.
- Кая Каллас наголосила, що Путін не має права вето на безпеку Європи.
- Додаткові побоювання викликає перегляд військової присутності США, очікуваний у грудні.
США не попередили союзників по НАТО про нову ініціативу
За інформацією Politico, адміністрація Трампа обговорює масштабну домовленість із Росією, яка виходитиме за межі припинення війни проти України та стосуватиметься майбутньої системи європейської безпеки. Водночас трьом дипломатам НАТО, з якими поспілкувалося видання, не було відомо про попередні консультації Вашингтона із союзниками щодо цієї пропозиції.
Ініціатива набула розголосу після зустрічі Дональда Трампа з російським представником Кирилом Дмитрієвим 5 листопада. Американський президент припустив можливість великої угоди, яка охоплюватиме не лише Україну, а й усю Європу.
Згодом Джаред Кушнер, який бере участь у дипломатичних контактах адміністрації США, окреслив п’ять напрямів запропонованої системи: постійні консультації з питань безпеки, надійні канали зв’язку під час криз, більшу прозорість військової діяльності, взаємні заходи зі зниження ризиків ескалації та довгостроковий механізм стабільності в Європі.
Європейські дипломати зазначають, що самі ці положення не викликають принципових заперечень. Однак їх непокоїть відсутність конкретних деталей та можливість того, що Москва використає переговори для легітимізації власних вимог щодо обмеження безпекової політики європейських держав.
Каллас заявила, що Путін не має права вето на безпеку Європи
Глава дипломатії ЄС Кая Каллас, коментуючи американську пропозицію 6 листопада у Варшаві, наголосила, що Європа вже має чинну систему безпеки, основу якої становлять НАТО та Європейський Союз. На її думку, Україна повинна бути інтегрована до цієї системи, а Росія не може визначати рішення європейських держав.
Каллас також нагадала, що Москва неодноразово порушувала міжнародні домовленості, на яких ґрунтується європейська безпека. Вона підкреслила, що Володимир Путін не має права вето на відповідні рішення.
Позицію підтримав президент Литви Гітанас Науседа, який після зустрічі представників восьми країн Північної Європи та Балтії заявив про необхідність повноцінної участі європейців у переговорах щодо України та майбутнього континенту.
Водночас, за словами співрозмовників Politico, Євросоюз не виступає проти самого переговорного процесу. У Брюсселі готові долучатися до дипломатичних зусиль, але сумніваються в готовності Росії виконувати майбутні домовленості.
У Європі побоюються скорочення американських військ
Окреме занепокоєння союзників пов’язане з переглядом американської військової присутності в Європі, який очікується у грудні. Дипломати НАТО не виключають, що Вашингтон може пов’язати нові безпекові домовленості з рішеннями щодо чисельності та розміщення своїх військ на континенті.
На думку співрозмовників видання, можливе скорочення американського контингенту істотно змінить умови переговорів із Москвою. При цьому офіційного рішення про таке скорочення наразі немає, а його зв’язок із пропозицією Кушнера залишається побоюванням окремих союзників.
Європейські чиновники також вважають, що адміністрація Трампа може недооцінювати наслідки невигідної для України мирної угоди. Вони наголошують, що домовленості з Росією без надійних гарантій для Києва матимуть довгострокові наслідки для безпеки всього континенту.
Переговори щодо України відбудуться 10–11 листопада
Цього тижня у Брюсселі відбулися два раунди робочих консультацій щодо можливого мирного врегулювання. Наступний етап переговорів за посередництва США запланований на 10–11 листопада в Абу-Дабі за участю представників України та Росії.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що першочерговим завданням має бути завершення війни, після чого необхідно погодити гарантії безпеки для України. Лише наступним етапом, на його думку, можуть стати переговори про ширшу архітектуру європейської безпеки.
Подальшу координацію позицій європейські лідери планують обговорити наступного тижня на неформальній зустрічі в Дубліні. Спочатку вона мала бути присвячена штучному інтелекту, однак нові дипломатичні ініціативи Вашингтона можуть стати однією з головних тем переговорів.
