Нобелівську премію з медицини присудили за розвиток оптогенетики

Нобелівську премію з фізіології або медицини 2026 року 5 жовтня спільно присудили Карлу Дейссероту, Петеру Гегеманну та Георгу Нагелю — за відкриття, що стосуються світлокерованих іонних каналів та оптогенетики. Про це повідомили Нобелівська асамблея при Каролінському інституті.

Відкриття, що зробило клітини чутливими до світла

Петер Гегеманн і Георг Нагель відкрили каналородопсин в одноклітинній водорості Chlamydomonas. Це світлочутливий білок: під дією синього світла він відкриває канал, через який рухаються заряджені іони, створюючи електричний сигнал у клітині.

Саме ця властивість стала основою для методу, що дозволяє керувати активністю клітин за допомогою світла. Нобелівський комітет відзначив відкриття, які стосуються таких світлокерованих іонних каналів та оптогенетики.

Як оптогенетика допомагає досліджувати мозок

Карл Дейссерот увів ген каналородопсину в нейрони щурів і показав, що світлом можна запускати нервовий сигнал. Відповідну роботу опублікували 2005 року, а 2007-го метод застосували в мозку живих мишей.

Оптогенетика дає змогу в чітко визначений момент вибірково активувати або вимикати конкретні нервові клітини чи їхні ланцюги. За даними Каролінського інституту, завдяки цьому дослідники вивчають причинний зв’язок між активністю нейронів, спогадами, емоціями та поведінкою.

Преміальний фонд і перспективи методу

Троє лауреатів отримають по одній третині премії. Її фонд становить 12 млн шведських крон — орієнтовно 1,2 млн доларів, тож за рівного поділу кожному припадає по 4 млн крон до можливих податкових зобов’язань.

За даними Каролінського інституту, оптогенетику також досліджують у контексті потенційного відновлення зору при порушеннях зору. Водночас ці напрями ще вивчають, тоді як сам метод уже став важливим інструментом фундаментальної нейронауки.