Радянський і російський психотерапевт Анатолій Кашпіровський помер у суботу, 3 жовтня, у віці 87 років. Його директор Сергій Рудих підтвердив смерть і повідомив, що вона настала о 06:45. Кашпіровський став широко відомим наприкінці 1980-х завдяки телевізійним «сеансам здоров’я», а його заяви про дистанційне оздоровлення критикували медики та науковці.
Коротко про головне
- Смерть психотерапевта підтвердив його директор Сергій Рудих.
- За словами директора, Кашпіровський помер о 06:45 ранку.
- Офіційної причини смерті поки не назвали.
- Про дату та місце прощання повідомлять додатково.
- Телесеанси Кашпіровського мали мільйонну аудиторію наприкінці 1980-х.
Причину смерті офіційно не назвали
Сергій Рудих у коментарі російським медіа сказав, що Кашпіровського не стало вранці. Першим публічно про смерть повідомив російський телеведучий Андрій Малахов, після чого інформацію поширили російські та українські медіа.
У перших публікаціях з’явилися різні пояснення причин смерті. Частина російських медіа, посилаючись на анонімні джерела, писала про гостру серцеву недостатність. Водночас Рудих говорив лише про похилий вік психотерапевта, не називаючи медичного діагнозу.
Дату та місце прощання з Кашпіровським мають повідомити окремо.
Медична освіта і популярність радянського телебачення
Анатолій Кашпіровський народився 11 серпня 1939 року в селі Ставниця, що нині розташоване в Хмельницькій області. У 1962 році він закінчив Вінницький медичний інститут, а потім близько 25 років працював у психіатричній лікарні.
Масова впізнаваність прийшла до нього наприкінці 1980-х. Радянське телебачення транслювало його масові сеанси психотерапії, під час яких він заявляв, що через навіювання може впливати на самопочуття глядачів. Ці передачі збирали мільйонну аудиторію та зробили Кашпіровського однією з найпомітніших медійних постатей останніх років СРСР.
Заяви про дистанційне лікування викликали критику
Кашпіровський називав свої виступи психотерапевтичним впливом і говорив про їхні оздоровчі ефекти. Проте твердження про можливість дистанційно лікувати захворювання не мали належного наукового підтвердження. Представники доказової медицини регулярно критикували такі заяви.
Через це в українських і міжнародних медіа його називали не лише психотерапевтом, а й телевізійним «цілителем» або «екстрасенсом». У похилому віці він періодично повертався до публічної діяльності та проводив «оздоровчі сеанси» в інтернеті.
