Моніторингові ресурси попереджають про підвищений ризик масованого балістичного удару по Києву та Київській області протягом найближчих 48 годин. За їхніми оцінками, Росія могла накопичити близько 24–25 балістичних ракет для потенційного залпу.

Київ попереджають про можливий залп балістики

Українські моніторингові Telegram-ресурси 13 вересня поширили попередження про високу ймовірність балістичних ударів по столиці та Київській області.

За однією з оцінок, Росія могла накопичити до 25 ракет, які потенційно можуть бути використані протягом наступних 48 годин.

У соцмережах це попередження вже поширюється у формулюванні про «червоний рівень балістичного обстрілу».

Однак тут потрібне важливе уточнення. Офіційного режиму «червона балістична загроза на 48 годин» в Україні немає. Київська міська військова адміністрація використовує червоний рівень під час фактичної загрози застосування балістичних ракет, після чого оголошує відбій.

Тому прогноз моніторів означає підвищений ризик, а не підтвердження того, що Росія обов’язково випустить усі накопичені ракети або що удар станеться у конкретний час.

Повітряні сили конкретного удару не анонсували

Станом на момент публікації Повітряні сили ЗСУ не повідомляли про підтверджену підготовку залпу з 24 балістичних ракет по Києву.

Офіційні військові попередження про балістику з’являються тоді, коли фіксується безпосередня загроза застосування ракет із конкретного напрямку. Тому мешканцям Києва варто насамперед реагувати на офіційні сигнали повітряної тривоги, навіть якщо перед цим моніторингові ресурси прогнозують небезпечний період.

Росія різко нарощує кількість дронів

Причини для підвищеної уваги до таких прогнозів є.

У ніч проти 13 вересня Росія атакувала Україну 164 ударними БпЛА різних типів та однією балістичною ракетою «Іскандер-М»/KN-23.

Повітряні сили повідомили про збиття або подавлення 137 безпілотників. Водночас зафіксували влучання ракети та 27 ударних БпЛА на дев’яти локаціях.

Напередодні масштаб атаки був ще більшим. Ukrmedia повідомляв майже про 500 російських дронів, застосованих проти України протягом доби, причому серед цілей дедалі частіше опиняється економічна, логістична та цивільна інфраструктура.

Окрему проблему становлять нові реактивні модифікації «Гераней». Financial Times зазначає, що вони швидші, складніші для перехоплення та поступово наближаються за можливостями до дешевих крилатих ракет.

Звідки взялася цифра 12 500 дронів

Окремо моніторингові ресурси поширюють оцінку, що восени та взимку Росія нібито планує застосувати проти української енергетики близько 12 500 звичайних і реактивних ударних дронів.

У тих самих повідомленнях фігурують оцінки можливого щомісячного виробництва або застосування приблизно 160 ракет Х-101, 50 «Калібрів» та до 175 балістичних ракет різних типів.

Однак ці цифри також не є офіційним прогнозом Повітряних сил або ГУР. У відкритих офіційних повідомленнях підтвердження саме плану на 12 500 дронів поки немає.

Тому їх коректно подавати як оцінку моніторингових ресурсів, а не як встановлений план російського командування.

Головною ціллю взимку знову може стати енергетика

Українські державні структури водночас відкрито готуються до ризику нових ударів по енергетичній системі.

Держенергонагляд ще під час підготовки до сезону 2026–2027 років називав наслідки ракетно-дронових атак одним із ключових ризиків майбутньої зими та наголошував на необхідності підвищувати автономність регіонів.

Останні події підтверджують зміну російської тактики. РФ атакує енергетику, нафтобази, АЗС, залізницю, логістичні центри та підприємства далеко від лінії фронту.

Лише за останні дні російські дрони завдали ударів по заправках у Києві, Житомирській і Рівненській областях, а 13 вересня — неподалік пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» на кордоні з Польщею. Удар біля Ягодина тимчасово порушив роботу переходу.

Захід України також став одним із головних напрямків атак

Ще одна помітна зміна останніх тижнів — дедалі більша кількість дронів летить у західні регіони.

РФ атакує Волинь, Житомирщину, Рівненщину, Хмельниччину, Львівщину та прикордонну інфраструктуру.

Під час атак 12–13 вересня удари й повідомлення про влучання фіксувалися від Одеси до кордону з Польщею. Російські сили також атакували залізничну й логістичну інфраструктуру та об’єкти бізнесу.

Це може свідчити про спробу РФ перевантажувати українську ППО одночасними маршрутами та змушувати Україну розосереджувати засоби протиповітряної оборони далеко від столиці й фронту.

Чи готується новий масований ракетний удар

Моніторингові джерела також повідомляють про переміщення та спорядження російської стратегічної авіації.

Подібні ознаки вже фіксувалися раніше: передбачалося перекидання Ту-95МС та підготовка окремих літаків до можливого застосування крилатих ракет. Водночас навіть за наявності таких рухів визначити точний день удару з відкритих даних неможливо.

Тому прогноз про атаку «на вихідних» також слід трактувати саме як оцінку, а не підтверджений розклад російського удару.

Росія може змінити дату запусків, кількість носіїв, набір боєприпасів або взагалі не провести атаку в прогнозований часовий проміжок.

Що означає попередження для Києва

Найважливіший висновок із нинішніх повідомлень — не конкретна цифра «24 ракети» і не самі «48 годин».

Останні атаки показують, що Росія має можливість одночасно використовувати балістику, сотні звичайних Shahed, реактивні БпЛА та інші засоби повітряного нападу.

Для Києва особливо небезпечні саме балістичні ракети через дуже короткий час між оголошенням тривоги та можливим ударом.

Тому під час офіційного попередження про балістичну загрозу часу на рішення може бути лише кілька хвилин. У цьому випадку реагувати потрібно одразу, незалежно від того, справдиться нинішній 48-годинний прогноз моніторів чи ні.

Станом на зараз офіційного підтвердження залпу з 24 балістичних ракет немає. Є підвищена оцінка ризику з боку моніторингових ресурсів на тлі реального різкого посилення російських дронових атак.