У Києві можуть залишатися кілька російських ретрансляторів, які створюють короткочасний канал зв’язку для дистанційного керування ударними безпілотниками та коригування їхнього польоту безпосередньо під час атаки. Про це заявив позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш». За його оцінкою, таких пристроїв у столиці небагато — можливо, від одного до трьох, однак їхня наявність суттєво ускладнює створення суцільного захисту міста засобами радіоелектронної боротьби.
Що заявив Бескрестнов
За словами Сергія Бескрестнова, йдеться не про велику стаціонарну мережу, а про обмежену кількість обладнання, яке може вмикатися на короткий час саме під час російської атаки. Такий ретранслятор дозволяє підтримувати зв’язок із безпілотником уже поблизу цілі та коригувати його маршрут.
«Небагато. Можливо 1–3. Поки вони є, закриття міста засобами РЕБ не буде ефективним», — заявив Бескрестнов.
Водночас кількість у 1–3 пристрої є оцінкою самого радника президента. СБУ, Повітряні сили або інші силові структури публічно не підтверджували ані точну кількість таких ретрансляторів у столиці, ані місця їхнього можливого розташування.
Навіщо Росії ретранслятори всередині або поблизу Києва
Звичайний ударний «Шахед» значну частину маршруту може проходити автономно за попередньо заданими координатами. Однак нові модифікації російських дронів отримали можливість підтримувати двосторонній зв’язок і передавати дані під час польоту.
Бескрестнов раніше пояснював, що Росія використовує Mesh-мережі — систему, в якій кілька вузлів можуть передавати сигнал один одному. Така архітектура дозволяє оператору отримувати інформацію від дрона та в окремих випадках коригувати його політ у режимі реального часу. У вересні радник президента заявляв, що Україна вже стикається з реактивними «Шахедами», керованими через Mesh-зв’язок.
Саме локальний ретранслятор може стати останньою ланкою такого каналу зв’язку. Його завдання — забезпечити сигнал на відносно короткій дистанції, коли безпілотник уже перебуває біля цілі.
Подібну схему підозрювали після удару по будівлі СБУ
4 вересня після влучання російського дрона в будівлю СБУ в центрі Києва Бескрестнов уже висловлював версію про використання локального ретранслятора.
Тоді він припустив, що «Шахед» міг керуватися онлайн через Mesh-ретранслятор із доступом до інтернету, який російський агент увімкнув неподалік лише на час атаки. За його словами, пристрій міг бути компактним і працювати в радіусі кількох кілометрів. Це була саме експертна оцінка Бескрестнова, а не оприлюднений висновок офіційного розслідування.
Пізніше він уточнив, що дрон, який атакував будівлю СБУ, був реактивною «Геранню-4» та прямував до Києва з окупованої частини Донецької області.
«Шахеди» вже використовували як повітряні ретранслятори
Російська схема не обмежується наземним обладнанням. 28 вересня Бескрестнов повідомляв про ще один сценарій під час удару по київському бізнес-центру «Інком».
За його даними, один російський апарат виконав удар, тоді як реактивний «Шахед» перебував вище та використовувався як повітряний ретранслятор радіосигналу, одночасно передаючи відео району ураження.
Це свідчить про зміну тактики російських ударів: безпілотники можуть використовуватися не лише як одноразові засоби ураження, а й як елементи розвідувально-комунікаційної мережі.
Чому звичайного «куполу РЕБ» недостатньо
Засоби радіоелектронної боротьби можуть подавляти супутникову навігацію або окремі канали керування дронами. Проте система стає складнішою, якщо противник змінює частоти, використовує кілька вузлів зв’язку або активує локальний ретранслятор лише на короткий проміжок часу.
Ще у вересні Бескрестнов заявляв, що Київ не був достатньо прикритий засобами, спеціально адаптованими для протидії Mesh-керуванню. За його оцінкою, проблема потребує окремих технічних рішень, а не лише традиційного глушіння навігації.
Україна паралельно використовує проти реактивних «Шахедів» авіацію, наземні системи ППО, дрони-перехоплювачі та РЕБ. Однак кожен із цих засобів має власні обмеження, особливо проти швидкісних апаратів із каналом онлайн-керування.
Загроза ретрансляторів уже виникала за межами Києва
Проблема російських ретрансляторів не нова. У першій половині 2026 року Україна заявляла про обладнання на території Білорусі, яке Росія могла використовувати для керування ударними дронами.
У червні Володимир Зеленський повідомив, що після вимог української сторони такі ретранслятори на території Білорусі припинили роботу. Раніше Україна також повідомляла про виведення з ладу кількох подібних систем.
Якщо оцінка Бескрестнова щодо обладнання безпосередньо в Києві підтвердиться, йдеться вже про інший рівень загрози — створення локального каналу управління безпосередньо біля потенційних цілей.
