У Боснії і Герцеговині 4 жовтня проходять загальні вибори, результат яких може суттєво вплинути на подальший шлях країни до Європейського Союзу та баланс впливу між Брюсселем, Вашингтоном і Москвою. Громадяни обирають членів колективної президії, національний парламент і регіональні органи влади. Виборчі дільниці працюватимуть до 19:00 за місцевим часом, після чого очікуються перші попередні результати.
- У Боснії і Герцеговині 4 жовтня проходять загальні вибори.
- Громадяни обирають президію країни, парламент і регіональні органи влади.
- У реєстрі — понад 3,4 млн виборців.
- Одне з головних питань виборів — майбутній темп інтеграції країни до ЄС.
За що голосують жителі Боснії і Герцеговини
Центральна виборча комісія призначила загальні вибори на неділю, 4 жовтня. Прямим голосуванням обирають членів Президії Боснії і Герцеговини, Палату представників парламенту країни, парламент Федерації Боснії і Герцеговини, Народну скупщину Республіки Сербської, президента та віцепрезидентів Республіки Сербської, а також кантональні асамблеї.
До Центрального реєстру виборців внесені 3 414 364 людини. Дільниці відкрилися о 07:00 і мають працювати до 19:00. ЦВК також повідомляла про використання оновлених процедур контролю голосування, а Reuters — про впровадження біометричної ідентифікації та електронних сканерів для зменшення ризику фальсифікацій.
Чому ці вибори важливі для вступу до ЄС
Боснія і Герцеговина отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу в грудні 2022 року. У березні 2024-го лідери ЄС дали політичну згоду на відкриття переговорів про членство, однак повноцінний переговорний процес залежить від виконання низки реформ.
Серед ключових вимог Брюсселя — зміцнення верховенства права, боротьба з корупцією та організованою злочинністю, реформування державного управління й забезпечення ефективнішої роботи інституцій. Внутрішні політичні суперечки неодноразово блокували ухвалення необхідних рішень. Саме тому склад нової влади може безпосередньо вплинути на швидкість подальшого зближення Сараєва з Євросоюзом.
Країна досі живе за складною системою після Дейтонської угоди
Політична система Боснії і Герцеговини сформувалася після війни 1992–1995 років і Дейтонської мирної угоди. Держава складається з двох основних утворень — Федерації Боснії і Герцеговини, де переважають босняки та хорвати, і Республіки Сербської, де більшість становлять серби. На загальнодержавному рівні діють центральний парламент і колективна президія з трьох членів.
Така конструкція мала забезпечити баланс після війни, однак вона часто призводить до політичних блокувань, коли представники різних етнічних партій не можуть погодити ключові рішення. Невдоволення виборців посилюють економічне уповільнення та багаторічна політична криза.
ЄС, США та Росія борються за вплив
Європейський Союз прагне продовжити розширення на Західні Балкани й прив’язати Боснію і Герцеговину до європейських політичних та економічних структур. США також активно працюють у країні та підтримують, зокрема, енергетичні проєкти, покликані зменшити залежність регіону від російського газу.
Росія натомість традиційно підтримує керівництво Республіки Сербської та політичні сили, які виступають за тісніші відносини з Москвою і Белградом. Через це внутрішня боснійська політика дедалі частіше перетинається з ширшою конкуренцією великих держав на Балканах.
Коли будуть результати виборів
Голосування має завершитися о 19:00 за місцевим часом. Після закриття дільниць Центральна виборча комісія почне оприлюднювати попередні результати.
До завершення голосування в країні діє виборча тиша, а публікація результатів соціологічних опитувань заборонена. Остаточний політичний розклад стане зрозумілішим після підрахунку голосів і початку переговорів між партіями щодо формування органів влади.
Для Боснії і Герцеговини результат виборів визначатиме не лише внутрішній баланс між політичними силами, а й те, чи зможе країна прискорити реформи, необхідні для фактичного початку переговорів про вступ до ЄС.
