Американський фінансист Джеффрі Епштейн протягом десятиліть розвивав зв’язки з Росією, використовуючи модельний бізнес для залучення молодих жінок та намагаючись отримати доступ до впливових бізнесменів і представників Кремля. Масштабне розслідування Reuters розкриває подробиці його поїздок до Росії, контактів із російськими олігархами та неодноразових спроб організувати особисту зустріч із Володимиром Путіним.
- Щонайменше 17 жінок із пострадянських країн потрапили до мережі Епштейна.
- Фінансист підтримував контакти з російськими олігархами та державними посадовцями.
- Епштейн неодноразово намагався організувати особисту зустріч із Володимиром Путіним.
- Reuters не виявило доказів співпраці фінансиста з російською розвідкою.
Що відомо про зв’язки Епштейна з Росією
Журналісти Reuters опитали понад два десятки людей, дослідили сотні сторінок документів Міністерства юстиції США, судові матеріали, електронне листування та журнали польотів приватного літака фінансиста.
Розслідування показало, що інтерес Епштейна до Росії поступово виходив за межі модельного бізнесу. Після засудження за сексуальні злочини у 2008 році він розглядав контакти з російською елітою як можливість відновити власну репутацію та вплив.
Оприлюднені раніше матеріали справи Епштейна вже викликали міжнародний резонанс, однак значна частина його діяльності у пострадянських країнах залишалася маловідомою.
За документами американського Мін’юсту, Епштейн мав російські візи протягом значної частини періоду з 2002 до 2019 року. Водночас підтверджено лише дві його поїздки до Росії.
Візит до закритого ядерного міста Саров
Перша відома поїздка Епштейна до Росії відбулася у квітні 1998 року. Він відвідав Саров — закрите місто, яке відігравало ключову роль у створенні радянської ядерної зброї та десятиліттями було відсутнє на загальнодоступних картах.
Епштейн приєднався до делегації, яку очолював тодішній керівник Microsoft Натан Мірволд. Представники американського технологічного бізнесу вивчали можливості співпраці з російськими розробниками програмного забезпечення.

Американська інвесторка Естер Дайсон, яка супроводжувала делегацію, розповіла журналістам, що справжні мотиви участі Епштейна в поїздці залишалися для неї незрозумілими.
Під час відвідин міста фінансист цікавився, зокрема, матеріальним становищем російських науковців. Однак доказів того, що його візит був пов’язаний із ядерними розробками або діяльністю спецслужб, журналісти не знайшли.
Московські вечірки та знайомство з Умаром Джабраїловим
У листопаді 2002 року Епштейн знову прилетів до Росії разом із британською світською діячкою Гіслейн Максвелл та французьким модельним агентом Жаном-Люком Брюнелем.
Під час зупинки в Москві компанія зустрілася з впливовим чеченським бізнесменом Умаром Джабраїловим. Для пересування містом гості використовували броньовані автомобілі у супроводі озброєної охорони.
За свідченнями людей, знайомих із подробицями поїздки, після відвідування ресторану Епштейн попросив водія проїхати Тверською вулицею, де вночі працювали представниці секс-індустрії.

Знайомство Епштейна з Джабраїловим відбулося роком раніше на вечірці з нагоди дня народження британської супермоделі Наомі Кемпбелл у французькому Сен-Тропе.
У березні 2026 року Джабраїлова знайшли у московській квартирі зі смертельним вогнепальним пораненням голови. Російські правоохоронні джерела повідомили про ймовірне самогубство. Це сталося через кілька тижнів після появи його імені в оприлюднених документах Епштейна.
Модельні агентства як інструмент вербування жінок
Одним із ключових напрямів діяльності Епштейна була співпраця з модельними агентствами, які після розпаду Радянського Союзу активно шукали молодих дівчат у Східній Європі.
Важливу роль у цьому відігравав французький модельний агент Жан-Люк Брюнель. Він організовував поїздки моделей до Франції та допомагав їм укладати контракти з американськими агентствами.

У 2003 році Брюнель відкрив модельне агентство в Маямі, яке згодом отримало назву MC2 Models Management. За його свідченнями французьким слідчим, Епштейн виступив гарантом кредиту на 300 тисяч доларів для компанії.
Агентство активно працювало з російськими моделями, допомагало їм оформлювати документи для переїзду до США, тоді як Епштейн надавав житло.
Така система створювала фінансову та юридичну залежність молодих жінок від людей, які контролювали їхнє працевлаштування та перебування у Сполучених Штатах.
Reuters встановило, що щонайменше 17 жінок із країн колишнього СРСР потрапили до мережі сексуальної експлуатації Епштейна.
Як обіцянки модельної кар’єри перетворювалися на залежність
Однією з жінок, які розповіли Reuters про свій досвід, стала росіянка Світлана Пожидаєва. Вона познайомилася з Епштейном у Парижі у 2008 році, а згодом переїхала до США.
Фінансист пообіцяв допомогти їй отримати контракт із відомим брендом Victoria’s Secret. Натомість жінка стала його особистою асистенткою та, за її словами, систематично зазнавала сексуального насильства.
Її американська віза залежала від модельного агентства, квартиру надавав Епштейн, а оплачені ним повсякденні та медичні витрати записувалися як борги.
Пожидаєва також розповіла, що боялася залишити фінансиста через його численні політичні знайомства, зокрема в Росії. Вона побоювалася за власну безпеку та безпеку своєї родини.
Зв’язки з російськими олігархами
Після виходу з в’язниці Епштейн активізував спілкування з представниками російського великого бізнесу. Серед його контактів був мільярдер Владислав Доронін, який займався нерухомістю та на той час перебував у стосунках із Наомі Кемпбелл.

Електронне листування свідчить, що у 2010 році Доронін відвідав резиденцію Епштейна в Нью-Йорку. Бізнесмени обговорювали, зокрема, багатомільйонний проєкт нерухомості в Москві.
Епштейн також намагався налагодити контакти з російським алюмінієвим магнатом Олегом Дерипаскою. Посередником у цьому виступав колишній британський міністр Пітер Мандельсон.
Водночас журналістам не вдалося підтвердити, що Епштейн особисто зустрічався з Дерипаскою. Співрозмовники Reuters стверджують, що фінансист нерідко перебільшував масштаб своїх зв’язків із впливовими людьми.
Як Епштейн намагався зустрітися з Путіним
Однією з головних амбіцій Епштейна було особисте знайомство з президентом Росії Володимиром Путіним.
У 2011 році фінансист планував чергову поїздку до Росії. У листуванні його співробітників згадувалася ймовірна зустріч із російським президентом. Однак поїздку скасували, а люди з оточення Епштейна поставили під сумнів існування відповідної домовленості.
У 2014 році фінансист познайомився із Сергієм Бєляковим, російським заступником міністра економічного розвитку та одним з організаторів Петербурзького міжнародного економічного форуму.
Через нього Епштейн нмммммммммммамагався запропонувати Кремлю власні консультації щодо світових фінансових ринків, валютної політики та економічних процесів.
У квітні 2015 року він звернувся до колишнього прем’єр-міністра Ізраїлю Ехуда Барака з проханням допомогти переконати російське керівництво у доцільності такої зустрічі. За даними Reuters, Барак не передав відповідного повідомлення.
Еміратський бізнесмен як ще один можливий посередник
Епштейн також підтримував багаторічні контакти із Султаном Ахмедом бін Сулаємом — впливовим підприємцем з Об’єднаних Арабських Еміратів, який очолював міжнародну логістичну компанію DP World.
У вересні 2015 року бін Сулаєм зустрічався з Путіним для обговорення перспектив співпраці у сфері управління російськими портами.
Епштейн використовував контакти з еміратським підприємцем для вирішення особистих питань та пошуку можливостей у російському бізнес-середовищі.
У лютому 2026 року бін Сулаєм залишив посаду керівника DP World після оприлюднення інформації про його зв’язки з американським фінансистом.

Попри численні контакти Епштейна з російськими бізнесменами, чиновниками та представниками наукових кіл, Reuters не виявило доказів його співпраці з російською розвідкою або виконання завдань Кремля.
Також журналістам не вдалося підтвердити жодної особистої зустрічі Епштейна з Путіним. Адміністрація російського президента не відповіла на запити агентства.
Джеффрі Епштейн помер у серпні 2019 року в нью-йоркській в’язниці. Його смерть офіційно визнали самогубством. Гіслейн Максвелл відбуває 20-річний термін ув’язнення за участь у сексуальній експлуатації неповнолітніх.
Розслідування показує, що російські зв’язки фінансиста не принесли йому бажаного політичного впливу. Водночас жінки, які стали жертвами його мережі сексуальної експлуатації, досі домагаються справедливості.







