Рада керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії проголосувала за передачу питання щодо Ірану до Ради Безпеки ООН через невиконання ядерних гарантій. Рішення підтримали 23 члени ради, проти виступили Росія, Китай і Нігер. Подальші міжнародні заходи визначатиме Радбез, де Москва й Пекін мають право вето.
Коротко про головне
- Рада керуючих МАГАТЕ направила іранське питання до Радбезу ООН.
- Підставою стала резолюція агентства про невиконання Іраном гарантій.
- Інспектори мають доступ лише до АЕС «Бушер» із лютого 2026 року.
- МАГАТЕ не може підтвердити стан і місцезнаходження частини контрольованих предметів.
- Іран назвав рішення політичним і заявив про відсутність відведення матеріалів.
Як Іран відійшов від режиму посиленого контролю
Угода 2015 року, відома як Спільний всеосяжний план дій (JCPOA), встановлювала жорсткі обмеження для ядерної програми Ірану. Вона охоплювала запаси збагаченого урану, виробництво центрифуг, переробку плутонію та інші пов’язані напрями. Натомість МАГАТЕ отримало надзвичайно широкий інструментарій перевірки: пломби, камери, датчики, щоденні особисті інспекції та механізм перевірки підозр щодо прихованих ядерних майданчиків.
Після набуття угодою чинності в січні 2016 року агентство підтвердило дотримання її умов Тегераном. За звітами МАГАТЕ, Іран виконував вимоги щодо доступу інспекторів, центрифуг і задекларованих запасів урану до середини 2019 року, хоча США вийшли з JCPOA у травні 2018-го.
У липні 2019 року країна накопичила низькозбагачений уран понад установлений угодою ліміт. Восени вона відновила збагачення з використанням передових центрифуг на об’єктах, де JCPOA забороняв таку діяльність.
Камери, доступ і фахівці: як звужувалися можливості інспекторів
У 2020 році Іран не допустив інспекторів до двох місць, де підозрювали ядерну діяльність до укладення JCPOA. У грудні того самого року парламент Ірану ухвалив закон, що суттєво скоротив співпрацю з МАГАТЕ в частині посиленого моніторингу та верифікації. Закон також передбачав збагачення урану до 60% у разі незняття американських санкцій.
Спершу Тегеран погодився не демонтувати обладнання МАГАТЕ та зберігати зібрані ним дані на своїй території. Домовленість зірвалася в середині 2021 року: Іран вимкнув камери спостереження, а одну знищив у майстерні центрифуг у Караджі. Приблизно через рік влада зажадала прибрати все обладнання моніторингу JCPOA. Агентство також повідомляло про «надмірно інвазивні фізичні огляди» своїх інспекторів у 2021 році.
У січні 2023 року МАГАТЕ виявило на ядерному об’єкті у Фордо незадекларований набір центрифуг, який збагачував уран до 83,7%. Згодом Іран вислав з країни кількох фахівців агентства зі збагачення урану. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі тоді назвав це серйозним ударом по здатності агентства контролювати програму.
На чому ґрунтується передача справи та що відповідає Тегеран
Нинішній крок Ради керуючих випливає з резолюції МАГАТЕ, ухваленої в червні 2025 року. Агентство визнало Іран таким, що не виконує зобов’язань у сфері нерозповсюдження, пославшись на перешкоджання інспекціям, продовження збагачення та брак переконливих пояснень щодо незадекларованих об’єктів і матеріалів.
Іран раніше заперечував претензії МАГАТЕ. Його дипломатична місія при агентстві назвала рішення про звернення до Радбезу «політичним» і таким, що було ухвалене без консенсусу. Перед голосуванням представники Тегерана заявили, що агентство ніколи не «підтверджувало відведення ядерних матеріалів».
Інспекційний вакуум і подальший розгляд у Радбезі
Від лютого 2026 року МАГАТЕ не відвідувало жодного іранського ядерного об’єкта, окрім атомної електростанції «Бушер». Інспектори також не побували на об’єктах, які США та Ізраїль бомбардували у червні 2025 року. Цей розрив накладається на втрату контролю за виробництвом, переміщенням і встановленням центрифуг, що почалася ще на початку 2021-го.
У МАГАТЕ наголошують, що через це втрачено «безперервність знань» про уран, центрифуги та пов’язані предмети, які мають перебувати під наглядом агентства. Воно не може засвідчити їхній поточний стан, кількість або місцезнаходження. Експерт Nuclear Threat Initiative Ерік Брюер вважає, що для відновлення базової картини агентству знадобляться посилений моніторинг і тривалий час.
Можливі міжнародні наслідки тепер визначатиме Рада Безпеки ООН. Після попередньої передачі іранської справи у 2006 році вона ухвалила серію резолюцій, що відкрили шлях до санкцій проти Тегерана. Чи буде ухвалено нові рішення цього разу, невідомо: Росія та Китай можуть заблокувати їх своїм вето.
