Італійські археологи виявили в стародавніх Помпеях залишки дерев’яної шафи з особистими речами, які майже два тисячоліття залишалися похованими під вулканічним попелом. Серед знахідок — дитячі амулети, косметичне приладдя, парфумерний флакон і 38 бронзових монет, які власники так і не забрали після виверження Везувію. Про відкриття 29 жовтня повідомив Археологічний парк Помпеїв. Знахідка дозволила дослідникам відтворити подробиці повсякденного життя мешканців міста до катастрофи 79 року нашої ери.
- У Помпеях знайшли залишки шафи віком майже 2000 років.
- Усередині виявили косметику, посуд та парфумерне приладдя.
- Серед знахідок — дитяче намисто з 24 амулетами.
- Археологи також знайшли 38 бронзових монет.
- Речі залишилися похованими після виверження Везувію у 79 році.
Що археологи знайшли всередині стародавньої шафи
Залишки меблів виявили в одному з будинків на вулиці Віа-дель-Аббонданца, яка була однією з найжвавіших у стародавніх Помпеях. Будівлю традиційно пов’язують із римлянином на ім’я Корнелій Максим, однак особу її власника достеменно не встановлено.
Сама дерев’яна шафа не збереглася цілою. За слідами та фрагментами, виявленими під час розкопок, археологи змогли відтворити її конструкцію та встановити, які речі зберігалися всередині.
Серед предметів знайшли пінцет, інструмент для змішування косметичних пігментів, скляний флакон для парфумів або пахучих олій, курильницю для ароматичних речовин і бронзовий світильник.
Поруч лежали кухонні горщики, скляний і керамічний посуд, а також витончений невеликий глечик із декоративним візерунком у вигляді соснових лусочок.
Особливу увагу дослідників привернула дерев’яна скринька зі свинцевими гирями. Археологи припускають, що їх могли використовувати під час торгівлі. Це свідчить про можливий зв’язок когось із мешканців будинку з комерційною діяльністю.
Намисто з 24 амулетів могло бути дитячим оберегом
Однією з найцікавіших знахідок стало намисто, яке складалося щонайменше з 24 невеликих підвісок.
Їх виготовили з кістки, скляної пасти, фаянсу та гірського кришталю. На окремих прикрасах зображені давньоєгипетський бог Бес, римський Меркурій, людські руки й ноги, виноградні грона та соснові шишки.
Такі прикраси в Стародавньому Римі називали crepundia. Їх дарували дітям як захисні амулети, а підвіски могли видавати характерний звук під час руху. Завдяки цьому дорослі могли чути, де перебуває маленька дитина. Водночас прикраси мали символічне та релігійне значення.
За словами археологів, подібні намиста нерідко зберігали й після дорослішання — як пам’ять про дитинство або близьких людей.
У римському суспільстві люди часто переїжджали на великі відстані. Тому особисті речі, отримані в дитинстві, могли залишатися для них важливими спогадами про рідну домівку.
У шафі знайшли 38 монет, які ніхто не забрав
Ще однією знахідкою став невеликий скарб із 38 бронзових монет. Вони лежали в плетеному кошику з рослинних матеріалів, залишки якого вдалося дослідити. На думку археологів, збережені монети можуть свідчити, що мешканці будинку не мали можливості повернутися за своїми речами після початку виверження Везувію.
Катастрофа сталася у 79 році нашої ери, коли вулканічний попіл, пемза та розпечені потоки поховали Помпеї й навколишні поселення. Багато жителів загинули, а будинки разом із предметами повсякденного вжитку опинилися під товстим шаром вулканічних відкладень.
Водночас дослідники не можуть встановити, що сталося саме з господарями знайденої шафи. Вони могли втекти або загинути під час катастрофи.
Знахідки розповіли про побут мешканців Помпеїв
Розкопки проводять у межах дослідження та реставрації центральної частини стародавнього міста. Фасад будинку був відомий археологам ще з початку XX століття, однак нові роботи дозволили вивчити приміщення, які раніше залишалися недослідженими.
В інших частинах будівлі знайшли свідчення ремонтних робіт, що тривали незадовго до виверження.
Серед незвичайних знахідок — залишки двох молодих мишей усередині амфори. Це дає дослідникам додаткове уявлення про побутові умови та проблеми мешканців римського міста.
Директор Археологічного парку Помпеїв Габріель Цухтрігель наголосив, що подібні відкриття дозволяють вивчати не лише архітектуру чи твори мистецтва, а й повсякденні звички, працю та особисті спогади людей. За його словами, хоча встановити особу мешканця будинку неможливо, знайдені предмети допомагають наблизитися до розуміння його життя майже 2000 років тому.
