Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який вилучає російську мову з переліку мов, що підлягають захисту в рамках Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Це рішення викликало різку реакцію з боку Росії, яка назвала його проявом неонацизму та загрозою для прав російськомовних громадян. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров наголосив на необхідності відновлення прав російськомовних у країні.
- Зеленський підписав закон про виключення російської мови з переліку захищених.
- Рішення пов’язане з виконанням зобов’язань за Європейською хартією.
- Росія оцінює крок як прояв неонацизму.
- Лавров заявив про плани домагатися прав російськомовних в Україні.
- Російський МЗС звинуватив Україну у поширенні нацистської символіки.
Закон про мови та єврообов’язки України
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який виключає російську мову з переліку мов, що підлягають захисту відповідно до Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Цей крок є частиною виконання Україною взятих на себе зобов’язань у рамках євроінтеграції. Закон передбачає збереження захисту інших мов нацменшин, але виключає російську через специфіку політичної ситуації.
Реакція Росії на мовну політику України
Представниця МЗС Росії Марія Захарова назвала рішення Зеленського «проявом неонацизму». Вона підкреслила, що виключення російської мови з переліку захищених є свідомою політичною дією, що обмежує права російськомовних громадян України. Ця оцінка відображає погляд Москви на мовну реформу як на частину ширшого конфлікту між країнами.
Позиція Сергія Лаврова щодо прав російськомовних
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва має намір домагатися повного відновлення прав російських та російськомовних громадян України. Він пов’язав це з необхідністю встановлення тривалого миру на території країни. Ця заява підкреслює тиск Росії на Київ у контексті мовної та національної політики.
Звинувачення України у поширенні нацистської символіки
У доповіді МЗС Росії щодо прав людини в Україні міститься інформація про те, що Україна нібито посідає перше місце у світі за кількістю пам’ятників, присвячених нацистам та фашистам. Зокрема, згадується про майже 50 пам’ятників Степану Бандері та понад 500 назв вулиць на його честь. Ці факти використовуються Росією для підкріплення критики мовної політики України та звинувачень у поширенні неонацизму.
