Регулярні та точні атаки українських безпілотників і ракет у глибокий тил Російської Федерації призвели до серйозного дефіциту важливого типу російських перехоплювачів. Як повідомляють джерела CBS News, виснаження запасів ракет для систем протиповітряної оборони (ППО) Росії відбувається у «нестійкому темпі» (unsustainable rate). Це відкриває для України нові можливості для ще більш ефективних ударів по військових об’єктах та інфраструктурі РФ, сигналізуючи про потенційний перелом у війні на користь Києва на п’ятому році повномасштабного протистояння.
За даними Ukrmedia.news, Кремль стикається з гострим дефіцитом зенітних керованих ракет до зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) С-300. Ця система радянської розробки 1960–70-х років традиційно була і залишається базовим елементом протиповітряної та протиракетної оборони РФ для перехоплення крилатих і балістичних цілей.
Хоча Москва вже давно інтегрувала у свою систему ППО сучасніші комплекси, такі як С-350, С-400 та «Панцир-С1», системи С-300 досі відігравали ключову роль у прикритті тилових районів від українських дронів та ракет.
Чому Росія втрачає ракети до С-300: три головні фактори
Аналітики та представники українських спецслужб виділяють кілька причин стрімкого скорочення російського арсеналу протиракет:
1. Використання ППО Росії для наступальних ударів
Російське командування перепрофілювало значну частину систем С-300 для обстрілів українських міст. Налаштовуючи траєкторію ракет для роботи у режимі «земля-земля», РФ намагається компенсувати брак і доповнити дефіцитні балістичні ракети «Іскандер-М» та гіперзвукові «Кинджали». Проте така стратегія призвела до нецільового виснаження оборонних ракетних запасів.
2. Масовані атаки дешевих українських БПЛА
Україна змушує російську ППО витрачати дорогі перехоплювачі на постійні напливи нових, більш технологічних безпілотників. Зокрема, ЗСУ дедалі частіше застосовують дрони з реактивними двигунами, які мають високу швидкість та дальність польоту. Росія змушена збивати їх дефіцитними ракетами С-300, які інакше зберігалися б для захисту від потужніших ракетних ударів.
3. Системне полювання ЗСУ на радари та пускові установки
Україна веде цілеспрямовану кампанію з ліквідації «очей і зубів» російської оборони. Як зазначає військовий експерт Інституту досліджень зовнішньої політики (FPRI) Роб Лі:
«За останні місяці Україна знищила або уразила велику кількість систем ППО на окупованих територіях — у Криму, на Луганщині та в інших регіонах. Росія витрачає свої зенітні ракети надто швидко, у нестійкому темпі, оскільки Україна здатна виробляти більше далекобійних ударних дронів, ніж Росія — виготовляти протиракет».
Проблеми з виробництвом у РФ та санкційний тиск
Відновити втрачені запаси Москві заважають жорсткі міжнародні санкції. За словами українських високопосадовців, російському військово-промисловому комплексу (ВПК) катастрофічно бракує ключових іноземних компонентів для створення нових перехоплювачів. Зокрема, йдеться про головки самонаведення та модулі управління, які Росія більше не може вільно імпортувати від західних чи навіть китайських виробників.
Водночас виконувач обов’язків керівника Головного управління розвідки МО України (ГУР) Олег Чорний у коментарі для CBS News підкреслив, що Москва наразі розставляє пріоритети на користь виробництва ракет для більш сучасних систем ППО, намагаючись хоч якось захистити свої стратегічні об’єкти від українських атак.
Паритет виснаження: виклики для українського неба
Попри очевидні успіхи України в ударах по території РФ, Київ теж стикається з серйозними викликами у сфері протиповітряної оборони. Найбільш критичною залишається потреба в американських перехоплювачах PAC-3 для систем Patriot, які є єдиним надійним захистом від російської балістики.
Фабіан Гоффманн із Норвезького інституту оборонних досліджень прогнозує, що Росія може наростити виробництво власних балістичних ракет до 600–800 одиниць на рік. Для порівняння, американська компанія Lockheed Martin за весь минулий рік виробила та поставила лише 620 ракет PAC-3 для всіх замовників у світі.
Перелом на полі бою: Москва відчуває «довгу руку» Києва
Попри логістичні труднощі з обох боків, загальний тренд свідчить про зміну динаміки війни. У той час, коли Президент України Володимир Зеленський проводив зустрічі з лідерами «Групи семи» (G7) у Франції, українські далекобійні дрони успішно атакували нафтопереробний завод у глибокому тилу РФ.
«Цього разу Московська область відчула на собі всю силу українських далекобійних спроможностей, — заявив Володимир Зеленський. — Росію необхідно змусити припинити цю війну проти нашого народу, і далекобійна зброя України є одним із найважливіших інструментів такого тиску».
Успішне випалювання російського ППО створює так звані «вікна можливостей» для нових масованих атак ЗСУ, що змушує Кремль або забирати комплекси захисту з фронту для прикриття власних міст, або залишати свої стратегічні заводи та військові аеродроми повністю беззахисними.
