Європейський Союз із 1 липня запровадив нову систему тарифних квот на імпорт сталі, яка охоплює й українські поставки. За розрахунком GMK Center, порівняно з експортом 2025 року Україна може втратити 1,3–1,6 млн тонн поставок та до близько $1,1 млрд валютної виручки на рік. Це галузева оцінка, а не офіційний прогноз ЄС чи уряду.
Коротко про головне
- Новий режим тарифних квот ЄС почав діяти 1 липня 2026 року.
- Україна має преференційний, але квотований доступ до європейського ринку.
- Поза доступними квотами застосовується додаткове мито 50%.
- GMK Center оцінює потенційне скорочення поставок у 1,3–1,6 млн тонн.
- Перегляд квот можливий, але чинні правила не гарантують його Україні.
Новий режим замінив попередні захисні заходи
Регламент ЄС 2026/1384 набув чинності 25 червня, а застосування нової системи почалося 1 липня. Вона передбачає безмитний імпорт 18,345,922 тонни сталі на рік у 26 товарних категоріях. Для імпорту поза квотами встановлено додаткове мито 50%.
Попередні захисні заходи ЄС щодо сталі діяли з 2018 року і завершилися 30 червня 2026-го. У 2025 році Євросоюз продовжив для України призупинення їх застосування, однак новий інструмент має іншу правову основу. Тому це рішення не означало автоматичного звільнення української сталі від нових квот.
Воєнні роки стали базою для розрахунку лімітів
Єврокомісія розподілила національні квоти, спираючись передусім на частки імпорту до ЄС у 2022–2024 роках. Країновий ліміт отримують постачальники, частка яких у ввезенні певного виду сталі становила щонайменше 5%.
Для України цей період припав на різке воєнне падіння виробництва та експорту. На думку GMK Center, сформовані за такою базою квоти істотно нижчі за фактичні обсяги поставок 2025 року, коли галузь почала відновлюватися. Це вказує, що механізм закріплює слабші торговельні показники воєнного часу.
Квоти не є абсолютною межею поставок
Україна не отримала повного винятку з режиму, проте має не лише індивідуальні квоти. Як партнер ЄС за угодою про вільну торгівлю, вона також може претендувати на частину конкурентних квот, доступних цій групі країн.
Ліміти адмініструються щоквартально, а невикористані обсяги протягом періоду від 1 липня 2026 року до 30 червня 2027 року можна переносити на наступний квартал. Отже, реальний доступ українських експортерів залежатиме не тільки від національних квот, а й від попиту інших постачальників на конкурентні залишки, темпу заповнення лімітів і попиту європейських покупців.
«Метінвест» повідомив, що оцінює вплив заходів на експорт до Європи. У компанії вважають, що конкуренція за залишкові квоти ускладнює можливість забезпечити комерційно значущі поставки.
Галузь пропонує винести перегляд квот на переговори
За оцінкою GMK Center, нові обмеження можуть означати щорічну втрату 1,3–1,6 млн тонн експорту та до приблизно $1,1 млрд валютної виручки. Цей сценарій залежить від цін, структури товарів, можливості переорієнтації на інші ринки, використання конкурентних квот і готовності покупців сплачувати мито.
Представники галузі закликають уряд зробити перегляд квот одним із питань переговорів із Єврокомісією. Регламент передбачає, що Комісія має враховувати становище країни-кандидата у винятковій та невідкладній безпековій ситуації, яка раніше мала преференційний доступ до ринку. У рішенні про розподіл квот Комісія зазначила, що Україна має отримати сприятливіший розподіл, ніж інші партнери за угодами про вільну торгівлю.
Водночас механізм не гарантує перегляду українських лімітів. Комісія може змінювати загальний обсяг квот у межах від 14,4 млн до 22,2 млн тонн, беручи до уваги, зокрема, попит, структуру імпорту, глобальний надлишок потужностей і доступність сталі для переробників. Офіційної відповіді Єврокомісії чи уряду України на вимогу переглянути вже розподілені квоти після 1 липня не оприлюднювали.
