Виконувач обов’язків міністра оборони Михайло Федоров заявив 16 липня, що керівництво Збройних сил України саботує запровадження нової системи контрактів. Під час брифінгу він також поклав особисту відповідальність за проблеми мобілізації на головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, оскільки, за його словами, ТЦК та СП підпорядковані Сухопутним військам.
Коротко про головне
- Федоров заявив про свідомий спротив новій системі контрактів.
- Він пов’язав проблеми мобілізації з військовою вертикаллю.
- За його словами, Гнатов особисто підписав новий контракт.
- Федоров назвав довіру до командирів ключовою умовою рекрутингу.
- Прикладами ефективного управління він назвав «Хартію» і Третій штурмовий корпус.
Різні результати у підрозділах
За словами Михайла Федорова, перехід на нові контракти залежить від роботи командирів на місцях. Він сказав, що в окремих підрозділах, зокрема «Коді 9.2», такі контракти підписала третина особового складу, тоді як в інших їхня кількість мінімальна.
Виконувач обов’язків міністра вважає, що без активної участі Генерального штабу провести реформу неможливо. Водночас він зазначив, що начальник Генштабу Андрій Гнатов особисто підписав контракт, запропонований Міністерством оборони.
Критика мобілізаційної вертикалі
Відповідаючи на запитання про призов на тлі очікуваної восени загальної мобілізації в Росії, Федоров різко розкритикував військове керівництво. Він наголосив, що ТЦК та СП підпорядковуються Сухопутним військам, якими, за його словами, безпосередньо керує головнокомандувач Олександр Сирський.
Федоров назвав причинами проблем мобілізації відсутність нового суспільного договору та побоювання потенційних рекрутів щодо некомпетентних командирів. Він стверджує, що люди обговорюють не переваги контрактів, а сумнівні управлінські рішення офіцерів.
Як приклад він згадав колишнього командира 155-ї бригади, який, за оцінкою Федорова, завдав значної шкоди під час повномасштабної війни.
Ставка на повагу та якісне командування
Федоров відкинув тезу, що фронт тримається винятково на «диктаторсько-авторитарному» стилі управління. На його думку, військовим потрібні повага, зрозумілі контракти, визначені терміни служби, можливість переведення та компетентні лідери.
Прикладами ефективної організації він назвав Третій штурмовий корпус і бригаду «Хартія». За його словами, до «Хартії» є черга охочих приєднатися, серед яких щонайменше дві тисячі іноземців. Успіх цих формувань Федоров пов’язав із чіткою доктриною, забезпеченням, відбором персоналу та стилем командування.
Контракти як частина ширшої реформи
Заяви Федорова вказують, що він розглядає контрактну систему не як окрему кадрову зміну, а як інструмент відновлення довіри до служби. У його аргументації готовність людей долучатися до війська залежить не лише від умов контракту, а й від досвіду взаємодії з конкретними командирами.
Водночас звинувачення у саботажі та персональна критика головнокомандувача означають публічне загострення розбіжностей між виконувачем обов’язків міністра оборони та військовою вертикаллю.
