Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має налагодити систему мобілізації до можливого посилення набору до російської армії після вересневих виборів у РФ. Про це він говорив із депутатами фракції «Слуга народу», повідомляє «Українська правда». На зустрічі також обговорювали розбіжності між Міністерством оборони та військовим командуванням.
Коротко про головне
- Зеленський назвав мобілізацію одним із пріоритетів для України.
- Президент допускає посилення мобілізації в Росії після виборів.
- Дата 23 вересня пролунала як внутрішній сценарій, переданий УП.
- На зустрічі обговорювали конфлікт між Міноборони та військовим керівництвом.
- Міноборони раніше повідомляло про автоматизацію частини процедур у Reserve+.
Сценарій після виборів у Росії
Під час засідання фракції Зеленський навів сценарій, за якого Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію 23 вересня. Співрозмовник видання “Українська Правда” переказав слова президента: «Якщо 23 вересня Путін оголосить загальну мобілізацію, то всім буде не до жартів і цифрових реформ. Треба розібратись з мобілізацією до того».
Публічно 15 липня Зеленський говорив обережніше: після виборів у Росії Кремль може збільшити мобілізацію. Він пояснював, що суттєво нарощувати контрактний набір для Москви дедалі дорожче, тож вона потенційно може вдатися до іншого способу поповнення війська.
Вибори до Держдуми в Росії призначені на 18–20 вересня, а 23 вересня буде третім днем після завершення голосування. Конкретна дата в переказі УП є сценарієм, озвученим у внутрішній розмові, а не повідомленням про ухвалене Кремлем рішення.
Мобілізація стала частиною кадрової дискусії
Під час розмови з депутатами президент, за інформацією УП, пояснював кадрові рішення проблемами в роботі оборонного відомства. Джерела видання стверджують, що Зеленський вказував на нереалізовану в потрібному обсязі реформу мобілізації за каденції Михайла Федорова на посаді міністра оборони.
Ще одним питанням був тривалий конфлікт між Міноборони та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. За словами співрозмовників УП, президент вважає неприйнятною ситуацію, коли оборонне відомство й Генеральний штаб фактично конфліктують під час війни.
У червні Федоров заявляв, що часткове звільнення військових із тривалим бойовим досвідом планують наприкінці 2026 року. Він застерігав, що темпи цього процесу залежатимуть від ситуації на фронті та можливої додаткової мобілізації в Росії.
Що вже змінювали в системі комплектування
Оцінка Зеленського, передана джерелами УП, не означає, що змін у системі не було. У лютому Міноборони повідомляло, що 90% відстрочок у Резерв+ продовжуються автоматично, називаючи це частиною ширшої реформи мобілізації.
У червні відомство заявляло, що 95% мобілізаційних процедур відбуваються без ускладнень, водночас визнавало проблеми в окремих ТЦК і випадки застосування сили. Отже, дискусія, про яку говорив президент, стосується не лише цифрових сервісів, а й узгодження роботи державних та військових структур у питаннях поповнення війська.
Тиск на систему може зрости
У березні Кремль заявляв, що військова мобілізація не стоїть на порядку денному. Водночас Зеленський закликав готуватися до різних сценаріїв після вересневих виборів у РФ.
Якщо Росія справді збільшить набір, це може посилити потребу України в оперативному й керованому поповненні підрозділів. Саме тому президент пов’язав реформу мобілізації з необхідністю врегулювати взаємодію між Міноборони та військовим керівництвом.
