Зеленський погодив продовження далекобійних операцій проти Росії

Українські дрони вже досягали цілей в Уральському регіоні та Сибіру. На нараді також оновили перелік пріоритетних цілей.

0

Президент Володимир Зеленський повідомив про погодження продовження українських далекобійних операцій проти Росії та оновлення переліку пріоритетних цілей. За його словами, дистанція ураження вже перевищує 3 тисячі кілометрів, а від початку року в межах плану «далекобійних санкцій» виконано понад тисячу вогневих завдань.

Коротко про головне

  • Дальність українських уражень перевищила 3 тисячі кілометрів.
  • На нараді погодили продовження далекобійних операцій.
  • Перелік пріоритетних цілей оновили після оцінки впливу на Росію.
  • Від початку року виконано понад тисячу вогневих завдань.
  • Україна пов’язує кампанію зі створенням умов для дипломатії.

Нові пріоритети кампанії

Володимир Зеленський заявив, що план далекобійних санкцій проти Росії виконується за визначеними пріоритетами. Під час наради щодо дипстрайків сторони погодили подальші операції та переглянули список цілей відповідно до їхнього впливу на здатність Росії продовжувати й затягувати війну.

За словами президента, серед уже уражених цілей є нафтові об’єкти, критичні військові виробництва та системно важливі об’єкти російської логістики. Деталей оновленого переліку цілей він не навів.

Дальність понад 3 тисячі кілометрів

Україна продовжує нарощувати можливості для ударів на ще більшу дальність, повідомив Зеленський. Він зазначив, що українські дрони вже досягали цілей в Уральському регіоні, Сибіру та інших віддалених від Москви районах Росії.

Президент також заявив, що більша частина російської протиповітряної оборони зосереджена навколо Москви, державних резиденцій, Кримського мосту та Петербурга. На його думку, стратегічна глибина тилу, яку Росія тривалий час мала як перевагу, стала проблемою для її політичного й військового керівництва.

Нафтова галузь і логістика під тиском

Українська влада визначає цілями кампанії нафтопереробку, воєнну логістику, виробництва озброєнь і базу компонентів для російської військової промисловості. У липні далекобійні атаки продовжилися, зокрема, в Сибіру: 25 липня російський губернатор повідомляв про пожежу на території Тюменського НПЗ.

Раніше Reuters повідомляв про атаки на російські НПЗ, після яких підприємства повністю або частково зупиняли переробку. Агентство також фіксувало скорочення випуску бензину, дизельного й авіаційного пального та локальні труднощі з постачанням палива в регіонах РФ.

Повторювані удари можуть змушувати Росію витрачати ресурси на ремонти, перерозподіляти паливні потоки й посилювати захист більшої кількості об’єктів. Водночас відкриті дані не дають змоги оцінити сукупний розмір економічних втрат або наслідки кожної окремої атаки.

Дипломатична мета Києва

Головною метою далекобійного тиску Зеленський назвав спонукання Росії до дипломатії через ускладнення виробництва компонентів для зброї, нафтові та інші економічні втрати. Він наголосив, що Україна передала російському політичному керівництву необхідні пропозиції для завершення війни «достойним миром».

Пов’язування ударів із переговорним процесом є заявленою політичною метою Києва. Наскільки саме далекобійні операції вже змінили позицію Москви щодо переговорів, із відкритих даних визначити неможливо.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я