Київ, UkrMedia, 11 серпня – Українська співачка Оля Полякова знову опинилася в центрі скандалу. В інтерв’ю Раміні Есхакзай артистка заявила, що Україна нібито перестала бути вільною країною, порівняла суспільну атмосферу з «концтабором» і сказала, що українці живуть у «совку». Причиною емоційної реакції стала критика після появи Полякової на фестивалі Laima Rendezvous Jūrmala 2026 разом із російським музикантом Сергієм Григор’євим-Апполоновим, відомим як Grey Wiese. У ролику артисти йшли коридором, тримаючись за руки, а сама Полякова називала його «хорошим росіянином».
Коротко про головне
- Оля Полякова назвала Україну невільною країною та порівняла суспільну атмосферу із «совком».
- Заява пролунала після критики за спільне відео з російським артистом на фестивалі в Юрмалі.
- Ірина Федишин повідомляла про передачу військовим 450 автомобілів, а також дронів та амуніції.
- Публічно підтверджені збори «Курган & Agregat» за кілька турів і концертів перевищують 54 млн гривень.
- Оля Полякова також брала участь у благодійних зборах, але допомога війську не звільняє публічну людину від критики.
Що саме сказала Оля Полякова
В оприлюдненому 10 серпня інтерв’ю Раміні Есхакзай Полякова заявила, що українські публічні люди нібито постійно бояться сказати або зробити щось не так.
«Вже всі як у концтаборі», — сказала артистка, коментуючи хвилю критики. Згодом вона додала, що українці нібито перебувають у «совку», де суспільство вирішує, з ким артистам можна фотографуватися, спілкуватися або виступати.
Полякова також захищала Аллу Пугачову та Максима Галкіна, які виїхали з Росії після початку повномасштабної війни. На її думку, українці не повинні відштовхувати росіян, які виступають проти режиму Володимира Путіна.
Однак головне питання полягає не в паспорті конкретного артиста. Українців обурив культурний контекст: під час війни представниця українського шоу-бізнесу охоче створює спільний контент із росіянином, а відповідальність за негативну реакцію перекладає на саме українське суспільство.
Свобода слова не означає свободу від критики
Називати суспільну реакцію «совком» — зручний спосіб уникнути розмови про власний вибір. Однак критика глядачів не є державною цензурою, забороною професії чи кримінальним переслідуванням.
Полякова має право спілкуватися з ким вважає за потрібне, записувати будь-які відео та висловлювати свою думку. Українці мають таке саме право — не підтримувати артистку, не купувати квитки, не слухати її музику та публічно оцінювати її вчинки.
Свобода слова працює в обидва боки. Велика аудиторія дає популярність, вплив і високі гонорари, але разом із ними приносить підвищену увагу до публічної поведінки. Особливо під час війни, коли російська культура десятиліттями використовувалася як інструмент впливу на Україну.
Суспільство не зобов’язане мовчати лише тому, що артист сам заробив свої гроші. Походження гонорарів не скасовує відповідальності перед аудиторією, завдяки якій ці гроші взагалі з’явилися.
Ірина Федишин перетворила концерти на 450 автівок
На цьому тлі особливо помітний приклад Ірини Федишин. У березні 2026 року співачка розповіла, що разом із командою та слухачами передала українським військовим уже 450 автомобілів.
Лише останні 50 машин, придбаних після різдвяного туру «Україна колядує», коштували приблизно 13 млн гривень. Автівки знаходять за кордоном, доставляють в Україну, ремонтують, фарбують і готують до роботи на фронті.
За словами Федишин, волонтерська робота починалася з придбання взуття, амуніції, рацій і дронів. Першу машину вдалося придбати за кошти від монетизації пісні «Розстріляна весна (Буча)», після чого артистка почала спрямовувати на допомогу військовим гроші, зібрані під час благодійних гастролей.
«Усе, що вдавалося збирати, віддавали на ЗСУ», — розповідала Федишин.
Це також шоу-бізнес. Але популярність тут працює не лише на підтримання впізнаваності артиста, а й на закриття конкретних потреб підрозділів.
«Курган & Agregat»: понад 54 млн гривень у великих зборах
Інший приклад — гурт «Курган & Agregat». Музиканти системно спрямовують прибуток від концертів на потреби Сил оборони та проводять аукціони серед слухачів.
Публічно відомо щонайменше про такі результати:
- понад 14 млн гривень під час європейського туру 2024 року;
- 19,47 млн гривень під час туру Україною у 2025 році;
- 17,59 млн гривень під час європейського туру у 2026 році;
- майже 3,6 млн гривень під час одного концерту в Києві у червні 2026 року.
Сумарно лише ці чотири публічно підтверджені збори становлять понад 54 млн гривень. Частину грошей забезпечили аукціони та слухачі, але десятки мільйонів також формувалися з прибутку від квитків, який команда передавала війську.
Під час київського концерту в червні гурт зібрав 3,6 млн гривень, з яких 1,65 млн становив прибуток від квитків — власний внесок команди.
Один із засновників гурту Євген Володченко служить у Силах оборони України. Аміл і Раміл Насірови продовжують проводити благодійні концерти та забезпечувати військових.
Полякова теж допомагала — і це потрібно згадати
Було б неправдою стверджувати, що Оля Полякова взагалі не допомагала Україні. Артистка брала участь у благодійних концертах, зборах на дрони та протезування поранених.
У 2023 році вона повідомляла про збір 500 тис. гривень, за які придбали два дрони для військових. Того ж року Полякова як амбасадорка центру «Незламні» долучилася до збору 2,5 млн гривень на біонічні протези, значну частину яких передав захисник «Азовсталі» Михайло Діанов. Артистка також виступала на благодійних заходах за кордоном.
Тому дискусія не повинна перетворюватися на примітивний поділ, за яким одна людина ніколи не допомагала, а інші є бездоганними. Допомога Полякової має бути врахована.
Але донати не дають довічної індульгенції на будь-які слова та вчинки. Допомога війську не позбавляє аудиторію права ставити запитання щодо культурних орієнтирів артиста.
В Україні справді є різні артисти
Є артисти, які сприймають суспільну увагу як тиск і вимагають права не пояснювати власні рішення. А є ті, хто використовує ту саму увагу, сцени, концерти та аудиторію для системної допомоги війську.
Ірина Федишин могла б розповідати, наскільки складно організовувати гастролі під час війни. Натомість результатом її роботи стали сотні автівок. «Курган & Agregat» могли б залишати весь прибуток собі, адже вони його заробили. Натомість десятки мільйонів гривень перетворилися на допомогу Силам оборони.
Ображати зовнішність Полякової або змагатися у грубості немає сенсу — це лише послаблює справедливу критику. Значно сильніше працює просте зіставлення публічних слів і конкретних результатів.
Можливо, Росія справді комфортніша для моделі шоу-бізнесу, де артистові належить сцена, гроші й оплески, а від суспільства очікують лише мовчазного захоплення. Україна обрала інший шлях: тут свобода артиста не скасовує свободу аудиторії відповідати.
Якщо суспільна відповідальність здається «совком», проблема може бути не в Україні. Можливо, проблема — у звичці до світу, де популярність вважають привілеєм без жодних зобов’язань.
Примітка редакції. Матеріал є авторською колонкою та містить оціночні судження редакції щодо публічних висловлювань і вчинків згаданих осіб. Оцінки, висновки, порівняння, гіперболи та критичні формулювання відображають суб’єктивну позицію редакції. Фактичні відомості наведено на підставі відкритих джерел, посилання на які містяться в матеріалі. Редакція готова надати згаданим особам право на відповідь та опублікувати їхню позицію.
