Німеччина почала масштабну перевірку готовності своєї системи охорони здоров’я до можливого воєнного сценарію в Європі. Бундесвер виходить із планового сценарію, за якого до німецьких лікарень можуть щодня надходити від 300 до 1000 поранених і хворих військових, приблизно третина з яких потребуватиме інтенсивної терапії. Військові та цивільні медзаклади вже відпрацьовують евакуацію, масове надходження постраждалих, захист від дронів і роботу в умовах перебоїв з електроенергією та медикаментами.
- Бундесвер готується до сценарію, за якого до Німеччини можуть доставляти до 1000 поранених військових на добу.
- П’ять військових госпіталів країни не зможуть самостійно впоратися з таким потоком, тому залучатимуть цивільні лікарні.
- В Ульмі розглядають відновлення бункера часів Холодної війни, розрахованого на 2000 людей.
- Лікарні оцінюють захист від дронів, запаси медикаментів і можливість облаштування підземних укриттів.
- Однією з головних проблем залишається нестача лікарів із досвідом лікування бойових травм.
У Німеччині готуються до масового потоку поранених
Як повідомляє Bloomberg, німецькі військові та державні структури перевіряють, наскільки система охорони здоров’я здатна працювати у разі великого воєнного конфлікту на території НАТО. Особлива роль відводиться Німеччині через її розташування в центрі Європи: країна може стати одночасно великим логістичним вузлом для перекидання військ на схід і центром прийому поранених.
Офіційні сценарії Бундесверу передбачають надходження від 300 до 1000 пацієнтів на день, приблизно третині з яких може знадобитися інтенсивна терапія. Німеччина має п’ять військових госпіталів — в Ульмі, Берліні, Гамбурзі, Кобленці та Вестерштеде, однак у масштабному конфлікті їхніх можливостей буде недостатньо.
Тому значна частина військових потраплятиме до цивільних клінік, які водночас повинні будуть продовжувати лікувати звичайних пацієнтів.
В Ульмі можуть відновити ядерний бункер
Одним із символів нової підготовки став військовий госпіталь в Ульмі. Під його корпусами розташований великий медичний бункер часів Холодної війни.
Підземний комплекс завершили у 1979 році. Він проєктувався таким чином, щоб лікарі могли продовжувати роботу навіть після ядерного удару, та розрахований приблизно на 2000 людей із можливістю автономного перебування до 90 днів. Протягом десятиліть комплекс фактично не використовувався, однак зараз військові розглядають можливість повернути його до експлуатації.
Для цього необхідно витратити мільйони євро на модернізацію систем вентиляції, електроживлення та іншої інфраструктури. При цьому Бундесвер офіційно зазначає, що наразі бункерні комплекси при його госпіталях не експлуатуються.
«Чи готова наша система охорони здоров’я? Єдина відповідь — ні», — заявив керівник військового госпіталю Ульма Бенедикт Фрімерт.
Лікарні думають про захист від дронів
Німецькі медзаклади аналізують не лише кількість ліжок. Серед можливих заходів — протидронові бар’єри, кулестійке скло, додаткові запаси медикаментів та перетворення підземних приміщень на захищені лікувальні зони.
Сценарії Бундесверу також враховують кібератаки, перебої з електроенергією, порушення постачання ліків та медичних матеріалів. У разі масштабної кризи лікарням може знадобитися відкладати планові операції та достроково виписувати частину пацієнтів, щоб звільнити місця.
Окремою проблемою є залежність медичної системи від глобальних ланцюгів постачання. Лікарні побоюються дефіциту антибіотиків, знеболювальних, препаратів крові та витратних матеріалів, якщо поставки будуть порушені.
Лікарів навчають працювати з бойовими травмами
За оцінками, наведеними Bloomberg, лише кілька сотень лікарів у Німеччині мають практичний досвід роботи з типовими бойовими травмами. Тому Бундесвер разом із Німецьким товариством травматології розширює навчання цивільних хірургів.
У березні 2026 року військові провели Medic Quadriga 2026 — найбільші та найскладніші медичні навчання Бундесверу за роки після початку повномасштабної війни Росії проти України. У них взяли участь понад 1000 військових і близько 250 представників цивільних структур. Відпрацьовувався весь маршрут пораненого — від евакуації з Литви до передачі цивільним лікарням у Німеччині.
Досвід України став одним із орієнтирів
Німецькі медики також вивчають досвід українських лікарень після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Українська анестезіологиня Катерина Бєлка розповіла, що медзакладам довелося переносити пацієнтів на нижні поверхи, захищати вікна від уламків, облаштовувати лікувальні приміщення під землею та створювати альтернативні джерела електроенергії за допомогою генераторів і сонячних панелей.
Німеччина тепер намагається підготувати подібні механізми заздалегідь. Бундесвер наголошує, що у великій кризі військова медицина самостійно не зможе забезпечити необхідний обсяг допомоги, тому система має будуватися на тісній взаємодії військових і цивільних лікарень.
