Постійна присутність безпілотників на фронті та регулярні дронові атаки на українські міста формують новий тип психологічної травми. Французьке видання Le Monde розповіло про так звану «дронофобію» — термін, який український психіатр Сергій Андрійченко використовує для опису сильного й стійкого страху перед БпЛА. У частини пацієнтів спостерігаються симптоми, близькі до посттравматичного стресового розладу. Водночас «дронофобія» поки не є окремим офіційним діагнозом у міжнародній класифікації хвороб.
Коротко про головне
- В Україні досліджують психологічний страх перед дронами.
- Перші такі пацієнти з’явилися ще у 2023 році.
- Тригерами можуть бути дрони, вибухи та схожі звуки.
- Явище вивчають українські та американські фахівці.
Що таке «дронофобія»
Про явище 25 вересня написав Le Monde. Видання поспілкувалося з українськими військовими, лікарями та дослідниками, які працюють із психологічними наслідками сучасної дронової війни.
Термін «дронофобія» запропонував психіатр Сергій Андрійченко. За його словами, пацієнтів із вираженим страхом, пов’язаним із безпілотниками, українські лікарі почали фіксувати приблизно з 2023 року, тобто вже на другий рік повномасштабної війни.
Лікар пов’язує такий стан насамперед із відчуттям безсилля перед дроном. Людина може не мати фізичного поранення, але потребувати психологічної або психіатричної допомоги після тривалого перебування під постійною загрозою.
Українські фахівці вже окремо обговорюють це явище у професійному середовищі. У червні 2026 року в межах проєкту Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ відбувся вебінар «Дронофобія: сутність, клінічні прояви та шляхи реабілітації», лектором якого був Андрійченко.
Чому саме дрони створюють особливий психологічний тиск
На відміну від багатьох інших видів зброї, дрон може перебувати над районом тривалий час. На фронті його характерний звук іноді чути практично безперервно, а людина не завжди розуміє, чи це власний БпЛА, чи російський.
Le Monde описує це як тривалу, виснажливу загрозу, яка відрізняється від короткого сплеску страху під час безпосереднього бою. Один із військових, якого лікував Андрійченко, пояснював виданню, що страх перед дронами поступово ставав для нього нестерпним саме через його постійність.
Сильним фактором є й неможливість повністю контролювати небезпеку. Дрони можуть переслідувати людей, зависати поблизу позицій, атакувати транспорт або чекати ціль поблизу дороги.
Фахівці української програми ментального здоров’я також зазначають, що звук БпЛА, очікування удару та відчуття постійної небезпеки можуть впливати як на військових, так і на цивільних.
Тривога може залишатися навіть далеко від фронту
Одна з особливостей такого стану полягає в тому, що реакція не завжди зникає після повернення людини у відносно безпечне місце.
Le Monde наводить історію українського військового Олександра Душакова. Після тривалого перебування на Донбасі він проходив лікування в Києві, однак нові ракетні та дронові атаки на столицю знову викликали в нього сильну панічну реакцію.
Подібні реакції можуть запускатися не тільки самим БпЛА.
Американський лікар Рон Гіршберг, який бере участь у дослідженні українських військових, розповів Le Monde, що тригерами можуть ставати вибухи, феєрверки та інші звуки, які асоціюються з пережитою атакою. За його спостереженнями, страх може переслідувати людину далеко від поля бою і тривалий час після травматичної події.
Симптоми схожі на ПТСР, але термін ще вивчають
У клінічній практиці таким пацієнтам можуть діагностувати посттравматичний стресовий розлад або розлад адаптації.
Le Monde зазначає, що серед можливих проявів — панічні реакції, постійна тривога, виснаження, гіперпильність та сильний страх перед звуками, що нагадують БпЛА.
Водночас називати «дронофобію» вже встановленою окремою хворобою було б передчасно.
Сам Андрійченко зазначив Le Monde, що термін наразі не внесений до міжнародної класифікації хвороб. Українські та американські спеціалісти продовжують збирати клінічні дані, щоб зрозуміти, чи йдеться про окремий розлад, специфічний варіант ПТСР або ширший комплекс реакцій на сучасну війну.
Американські та українські лікарі досліджують нове явище
До вивчення психологічних наслідків дронової війни долучилися фахівці зі США.
За даними Le Monde, у 2024 році дослідники, пов’язані з Massachusetts General Hospital та Harvard Medical School, приїхали до України для роботи над програмою допомоги українським військовим і ветеранам. У межах проєкту вони вивчають, зокрема, тривожні розлади та невидимі травми, пов’язані з бойовими діями і застосуванням дронів.
Гіршберг припускає, що лікарі можуть мати справу із явищем, яке не повністю вкладається у звичні уявлення про ПТСР. Саме тому термін «дронофобія» використовується як робоче визначення стану, який ще потребує наукового дослідження.
Дрони змінили не тільки поле бою
Проблема вже давно не стосується виключно військових.
Далекобійні Shahed та інші російські БпЛА регулярно атакують українські міста за сотні кілометрів від фронту. Тому характерний звук дрона, очікування вибуху і необхідність постійно стежити за повітряними тривогами стали частиною життя мільйонів цивільних.
У Координаційному центрі з психічного здоров’я наголошували: дрони стали одним із найсильніших психологічних чинників сучасної війни, а реакції на постійну загрозу потребують не стигматизації, а своєчасного розпізнавання та професійної підтримки.
Саме Україна зараз фактично стає одним із перших місць, де наслідки масового застосування бойових дронів можна спостерігати не лише у військовій, а й у психіатричній практиці.
