Переговори адміністрації президента США Дональда Трампа з Росією щодо завершення війни проти України охопили можливий продаж міжнародних активів «Лукойлу», повідомила The New York Times; ключові деталі підтвердив Reuters. До портфеля входять родовища, нафтопереробні заводи й мережі АЗС. Потенційна операція поєднує переговори, санкційну політику Вашингтона та російський нафтовий бізнес.
Коротко про головне
- Путін порушив тему активів на зустрічі з Віткоффом і Кушнером.
- Закордонний портфель «Лукойлу» Financial Times оцінював у $20 млрд.
- Угода «Лукойлу» з Carlyle не виключає переговорів з іншими покупцями.
- Консорціум Тодда Боелі залучив DFC та інвесторів із країн Перської затоки.
- Зміна власника потребує санкційного погодження OFAC.
Москва пов’язала продаж із майбутніми діловими зв’язками
За даними NYT, Володимир Путін особисто порушив тему можливого продажу 5 вересня на зустрічі в Кремлі зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Москва представила цю операцію як приклад того, що після політичного врегулювання Росія і США можуть відновити масштабні ділові зв’язки.
Зустріч тривала понад три години. Reuters тоді повідомляв, що її учасники говорили про варіанти завершення війни, економічну співпрацю та великі двосторонні проєкти, однак про прорив у переговорах не оголошували.
Неексклюзивна угода з Carlyle залежить від рішення OFAC
Йдеться про LUKOIL International GmbH, через яку російська компанія володіє значною частиною бізнесу поза межами Росії. «Лукойл» оголосив про продаж міжнародного портфеля в жовтні 2025 року після запровадження західних санкцій.
У січні 2026 року компанія підписала угоду з американською інвестиційною групою Carlyle. Вона не є ексклюзивною: «Лукойл» заявляв, що продовжує переговори з іншими потенційними покупцями. Для закриття продажу потрібен дозвіл Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC.
Консорціум Боелі став конкурентом Carlyle за портфель
Одним із головних конкурентів Carlyle є консорціум американського бізнесмена Тодда Боелі. Financial Times писала, що до його пропозиції долучилася U.S. International Development Finance Corporation — державна фінансова корпорація США, а також інвестори з ОАЕ та Катару.
До близькосхідної частини групи FT відносила структури, пов’язані з шейхом Тахнуном бін Заїдом Аль Нахаяном, і бізнес родини Аль-Хаят. Видання також зазначало, що окремі інвестори мають ділові зв’язки з проєктами, пов’язаними з Джаредом Кушнером та родиною Стіва Віткоффа.
За даними Федеральної виборчої комісії США, 31 грудня 2025 року Боелі переказав $1 млн MAGA Inc. — політичному комітету, який підтримує Трампа. FT наводила занепокоєння конкурентів через можливу одночасну роль DFC як співінвестора та OFAC як органу, що вирішує питання санкційного дозволу.
Санкційний дозвіл лишається важелем Вашингтона
У жовтні 2025 року США запровадили блокувальні санкції проти «Лукойлу» та «Роснефти». Мінфін США пояснював цей крок прагненням посилити тиск на російський енергетичний сектор, скоротити доходи Кремля та підштовхнути Москву до припинення війни.
Наприкінці вересня спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв зустрічався у США з американськими посадовцями. За словами представника адміністрації США, паралельно обговорювали війну проти України та можливі спільні енергетичні проєкти після завершення бойових дій.
Продаж міжнародного бізнесу сам по собі не означає скасування санкцій із «Лукойлу». Водночас контроль Вашингтона над ліцензією OFAC дає США можливість впливати на структуру й умови потенційної операції, тоді як компанія продовжує шукати покупців.
