У столиці Бельгії 9 жовтня 2026 року відбулися масштабні протести проти бюджетної політики уряду, які супроводжувалися сутичками з поліцією, підпалами та затриманнями. За оцінкою правоохоронців, на вулиці Брюсселя вийшли близько 30 тисяч людей, серед яких були працівники, профспілкові активісти та студенти. Поблизу Центрального вокзалу групи молодиків у масках почали кидати каміння, пляшки й піротехніку в поліцейських. Правоохоронці застосували водомети та сльозогінний газ. Загалом затримали 21 людину, зокрема 13 неповнолітніх. На тлі загальнонаціонального страйку в місті виникли перебої з громадським транспортом, авіасполученням і роботою навчальних закладів.
Коротко про головне
- 9 жовтня у Брюсселі протестували близько 30 тисяч людей.
- Причина — заплановані бюджетні скорочення уряду.
- Біля Центрального вокзалу виникли сутички з поліцією.
- Протестувальники підпалювали майно та кидали каміння.
- Затримали 21 людину, серед них 13 неповнолітніх.
У Брюсселі тисячі людей вийшли проти бюджетної політики уряду
У п’ятницю, 9 жовтня, Брюссель став центром загальнонаціональної протестної акції, організованої двома найбільшими профспілковими об’єднаннями Бельгії — соціалістичним FGTB/ABVV та християнським CSC/ACV. Учасники виступили проти запланованого скорочення державних видатків і реформ, які, на їхню думку, погіршать матеріальне становище працівників, пенсіонерів і малозабезпечених родин.
Протестна хода почалася поблизу Центрального вокзалу. Люди вийшли з прапорами профспілок, плакатами та гаслами проти урядових рішень. До акції долучилися сотні студентів, які виступають проти зростання вартості навчання та можливих обмежень доступу до вищої освіти.
За даними поліції, у демонстрації взяли участь приблизно 30 тисяч людей. Організатори назвали більшу цифру — близько 50 тисяч учасників.
Основна профспілкова колона пройшла містом мирно. Однак паралельно з демонстрацією в центрі Брюсселя зібралися групи молодих людей у чорному одязі та масках, які вступили в протистояння з правоохоронцями.
Поліція та профспілкові організатори наголосили, що учасники заворушень не були пов’язані з основною мирною ходою.
Біля Центрального вокзалу спалахнули сутички з поліцією
Перші серйозні заворушення виникли поблизу Центрального залізничного вокзалу Брюсселя, де ще вранці збиралися учасники загальнонаціонального страйку. За повідомленнями очевидців Reuters, кілька десятків людей у чорному одязі та масках почали кидати в поліцейських каміння й інші предмети. На прилеглих вулицях з’явилися написи проти поліції, а згодом учасники сутичок підпалили велосипеди, електросамокати та інше майно.
Для розгону агресивних груп правоохоронці застосували сльозогінний газ і водомети. У кількох місцях відбулися безпосередні зіткнення між демонстрантами та поліцейськими. Частина учасників заворушень після протистояння намагалася змішатися з основною протестною колоною.
Напружена ситуація спостерігалася також у центральному районі Маролль, через який проходив маршрут демонстрації. За даними AFP, там групи молодиків вступали в протистояння з підрозділами поліції, які повторно використовували водомети для відтіснення натовпу.
Водночас більшість демонстрантів продовжувала мирну ходу. Профспілки відмежувалися від заворушень, заявивши, що їхня мета — привернути увагу до соціально-економічних проблем, а не організовувати насильницькі акції.
Поліція затримала 21 людину, серед них 13 неповнолітніх
За інформацією брюссельської поліції, під час заворушень затримали 21 особу. Серед затриманих — 13 неповнолітніх. Правоохоронці пов’язують затримання з порушеннями громадського порядку, нападами на поліцейських та пошкодженням майна.
На місцях сутичок працювали пожежники, які ліквідовували невеликі займання. Зокрема, повідомлялося про підпалені велосипеди, електросамокати та пошкодження транспортних засобів. Reuters також зафіксував пожежі поблизу автобусів.
Наразі немає остаточних офіційних даних про кількість поранених під час сутичок. Також не уточнюється, скільком із затриманих висунули кримінальні обвинувачення.
Ситуацію ускладнювала участь у протестах великої кількості молоді. Частина студентів та школярів прибула до Брюсселя після кількох днів акцій в інших бельгійських містах, де демонстрації вже супроводжувалися конфліктами з правоохоронцями.
Через страйк у Брюсселі зупиняли метро та скасовували авіарейси
Загальнонаціональна акція вплинула не лише на дорожній рух у центрі міста. Частина працівників громадського транспорту також приєдналася до страйку, через що кількість доступних маршрутів суттєво скоротилася.
За повідомленням транспортного оператора STIB-MIVB, уранці 9 жовтня в Брюсселі працювали лише дві лінії метро — №1 та №5. Значна частина трамвайних і автобусних маршрутів не обслуговувалася, а на тих, які продовжували роботу, інтервали між рейсами збільшилися.
Обмеження торкнулися й міжнародного авіасполучення. Аеропорт Брюсселя скасував близько 140 рейсів через очікувані перебої в роботі наземних служб. Національна авіакомпанія Brussels Airlines оголосила про скасування приблизно 40% запланованих рейсів до столиці Бельгії та з неї.
Через акції профспілок також виникли перебої в роботі окремих шкіл, дитячих закладів і міських адміністративних служб.
Чому бельгійці протестують проти уряду
Головною причиною протестів стали плани федерального уряду Бельгії щодо скорочення бюджетного дефіциту. Кабінет прем’єр-міністра Барта Де Вевера намагається погодити масштабні заходи економії на тлі зростання державного боргу та витрат на його обслуговування.
За інформацією AFP, уряд прагне забезпечити бюджетну економію приблизно на 10 млрд євро до завершення нинішнього парламентського терміну у 2029 році. Дефіцит державних фінансів перевищує 5% ВВП, що посилює тиск на уряд під час підготовки бюджету на наступний рік.
Серед обговорюваних заходів — можливі зміни податків, соціальних видатків і трудового законодавства. Профспілки виступають проти підвищення ПДВ, обмеження індексації заробітних плат та збільшення гнучкості робочого часу коштом працівників.
Представники профспілок вважають, що основний фінансовий тягар запропонованих реформ може лягти на звичайні домогосподарства. Натомість вони пропонують активніше оподатковувати великі статки, капітальні доходи та прибутки великих корпорацій.
Прем’єр-міністр Барт Де Вевер захищає необхідність бюджетної економії. Він наголошує, що без складних фінансових рішень Бельгія ризикує зіткнутися з подальшим зростанням боргів і відсоткових платежів, які обтяжуватимуть майбутні покоління.
Очікується, що уряд спробує погодити основні параметри бюджету до 13 жовтня.
Студенти вимагають доступної освіти та протестують проти скорочень
Окремою складовою протестів стало невдоволення молоді змінами у сфері освіти. Студенти та школярі виступають проти зростання вартості навчання, переповнених класів і недостатнього фінансування навчальних закладів.
Особливо гостра ситуація склалася у франкомовній частині Бельгії, де обговорюється підвищення реєстраційних внесків у закладах вищої освіти. Критики реформи попереджають, що це може ускладнити доступ до навчання для молоді з родин із невисокими доходами.
Протести школярів раніше охопили Льєж. Там демонстрації супроводжувалися пошкодженням магазинів, сутичками з поліцією та масовими затриманнями. За повідомленням Associated Press, протягом тижня в місті затримали понад 200 людей, а десятки поліцейських постраждали під час заворушень.
Дев’ятого жовтня частина учасників молодіжного руху приєдналася до загальнонаціональної акції в Брюсселі. На демонстрації можна було побачити плакати на захист права на освіту та проти бюджетних скорочень.
Водночас вимоги студентів і профспілок не повністю збігаються: перші зосереджуються переважно на доступності освіти, тоді як другі виступають проти ширшого пакета економічних реформ.
Профспілки пригрозили новим загальним страйком у листопаді
Протест 9 жовтня може стати початком нового етапу профспілкових акцій у Бельгії.
Після демонстрації об’єднання FGTB повідомило, що, за його підрахунками, на вулиці Брюсселя вийшли 50 тисяч людей. Організація назвала акцію попередженням уряду перед ухваленням бюджету.
Профспілка заявила, що у разі підвищення ПДВ, обмеження індексації заробітних плат або запровадження спірних змін до робочого часу готова організувати загальний страйк протягом тижня, який розпочнеться 23 листопада.
При цьому рішення про проведення нової акції залежатиме від подальших кроків уряду та результатів переговорів із соціальними партнерами.
Нинішні протести відбуваються на тлі ширшої хвилі соціального невдоволення в європейських країнах. У Франції студенти виступають проти проблем із фінансуванням освіти, в Італії також проходять молодіжні демонстрації, а в Іспанії десятки тисяч людей протестували через житлову кризу. Водночас ці рухи мають різні причини та не є частинами єдиної організованої кампанії.
Для Бельгії головним питанням найближчих днів стане можливість уряду погодити бюджетні рішення без подальшого загострення протистояння з профспілками та студентськими організаціями.
