Кабінет Міністрів 23 жовтня знизив зі 100% до 95% граничну квоту бронювання військовозобов’язаних працівників оборонно-промислових та паливно-енергетичних підприємств. Водночас уряд створив Координаційний центр з питань критичності компаній і збільшення лімітів. Про зміни 24 жовтня повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Коротко про головне
- Ліміт бронювання для ОПК і енергетики встановили на рівні 95%.
- Ключових фахівців для виробництва й аварійних робіт бронюватимуть повністю.
- Центр рекомендуватиме рішення, але не скасовуватиме статус критичності самостійно.
- Критерії критичності переглянуть у десятиденний строк після набрання змінами чинності.
- Нову модель повного бронювання уряд лише готує до 1 грудня.
Кого охопить новий ліміт і як визначатимуть списки
Стандартна квота поширюється на підприємства паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів, які раніше могли бронювати весь військовозобов’язаний персонал. Водночас обмеження не має вплинути на працівників, без яких неможлива безперервна робота таких підприємств.
Повністю мають бронювати фахівців, що безпосередньо забезпечують виробництво, зокрема озброєння, виконують державні оборонні контракти, проводять оперативні й ремонтні роботи або залучені до аварійно-відновлювальних робіт на критичній інфраструктурі.
Керівники підприємств самостійно формуватимуть списки в межах установленої квоти. Під час її розрахунку враховуватимуть працівників, які мають відстрочку з інших підстав, зокрема багатодітних батьків та опікунів.
Які повноваження матиме Координаційний центр
Новий орган працюватиме як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабміну під співголовуванням заступників міністрів економіки та оборони. До його роботи залучатимуть представників органів, відповідальних за оборону, економіку, безпеку й критичну інфраструктуру.
Центр погоджуватиме галузеві та регіональні критерії критичності, розглядатиме звернення про надання такого статусу і збільшення квот понад 50%. Також він зможе рекомендувати скасувати статус, зокрема на підставі матеріалів правоохоронних органів.
На розгляд звернення відводиться до одного місяця, а для невідкладних питань — до семи робочих днів. Водночас остаточне рішення про надання чи скасування статусу критично важливого підприємства ухвалюватимуть уповноважені державні органи.
Як переглядатимуть статус критично важливих підприємств
Центральні органи виконавчої влади й обласні військові адміністрації мають переглянути свої галузеві та регіональні критерії протягом десяти днів після набрання змінами чинності. Оновлені вимоги погоджуватимуть із Координаційним центром.
Перегляд не означає автоматичної втрати вже наданого статусу. Підприємства, чиї критерії залишаться без змін, збережуть його; для решти компаній визначальною буде відповідність оновленим вимогам, яку розглядатимуть уповноважені органи.
Створення центру саме по собі також не анулює чинні бронювання працівників.
Уряд готує окрему модель повного бронювання
Прем’єр-міністр Сергій Корецький назвав метою рішення протидію зловживанням: за його словами, кількість заброньованих щомісяця зростає на десятки тисяч, а окремі підприємства створювали для оформлення відстрочок. Він заявив, що уряд не планує послаблювати роботу виробників озброєння та підприємств, які забезпечують функціонування критичної інфраструктури.
Кабмін також готує окремий механізм повного бронювання для компаній, що виконуватимуть мобілізаційні зобов’язання та за визначених умов регулярно й добровільно направлятимуть частину персоналу на військову службу. Міноборони та Мінекономіки мають опрацювати модель разом із бізнесом до 1 грудня 2026 року.
Ця ініціатива ще перебуває на етапі розроблення і не є чинною підставою для автоматичного 100% бронювання.
