Президент України Володимир Зеленський вважає, що до кінця 2026 року залишається можливість досягти конкретних домовленостей щодо деескалації війни, однак для цього Сполучені Штати мають посилити тиск на Росію та надати Україні достатню підтримку. Водночас Київ не погодиться на нейтральний статус, юридичне визнання окупованих територій російськими чи обмеження власних Збройних сил. Серед ключових питань переговорів знову розглядають членство України в НАТО та майбутні гарантії безпеки.
- Зеленський допускає прогрес у деескалації війни до кінця 2026 року.
- Результат переговорів залежатиме від підтримки України та дій США щодо Росії.
- Україна відкидає нейтралітет і юридичне визнання окупованих територій російськими.
- Програма FREYJA готується до випробувань, до неї долучилися 11 держав.
Зеленський пояснив, за яких умов Путін погодиться на реальні переговори
Український президент пов’язує можливість дипломатичного прогресу з позицією Вашингтона. За його оцінкою, Росія може перейти до предметних домовленостей, якщо зрозуміє, що продовження війни не дозволить їй досягти поставлених цілей.
Після переговорів делегацій України, США та Росії в Абу-Дабі 10–11 листопада Зеленський заявив про можливість досягти конкретних результатів до завершення року. Водночас він наголосив, що перспективи мирного процесу значною мірою залежать від подальших дій американської адміністрації.
Серед можливих перших кроків Україна пропонує припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, деескалацію в Чорному морі та нові обміни військовополоненими.
Після зустрічей із представниками Дональда Трампа Київ також повідомив про підготовку масштабного обміну полоненими та активніше залучення Європи до переговорного процесу.
Україна не погодиться на нейтралітет і визнання окупованих територій
Одним із центральних питань переговорів залишаються гарантії безпеки. За словами Зеленського, в американських пропозиціях знову порушується тема можливого вступу України до НАТО.
Президент вважає членство в Альянсі разом із сильною українською армією найкращим варіантом довгострокового захисту. Якщо вступ до НАТО не відбудеться, США та європейські держави мають надати Україні дієві гарантії, які визначатимуть конкретні дії партнерів у разі повторної російської агресії.
При цьому Україна не розглядає нейтральний статус і скорочення чисельності Збройних сил як прийнятні умови мирної угоди.
Щодо територій позиція Києва також залишається незмінною. Україна не визнаватиме російського суверенітету над тимчасово окупованими регіонами. Зеленський допускає обговорення територіальних питань виключно на рівні керівників держав, а не технічних переговорних груп.
Україна та партнери готують випробування антибалістичної системи FREYJA
Паралельно з дипломатичними переговорами Україна розвиває власні спроможності протиракетної оборони в межах спільної європейської програми FREYJA.
11 листопада під час виступу в парламенті Данії Зеленський повідомив, що до проєкту долучилися вже 11 країн. Також завершено підготовку до відкриття координаційного офісу програми в Копенгагені.
Українська сторона працює над створенням ракети-перехоплювача та пускової установки. За останніми заявами президента, перші випробування антибалістичної системи планують провести взимку, а практичних результатів очікують до кінця 2026 року.
Мета програми — розробити ефективну систему перехоплення балістичних ракет, яку можна буде виробляти у значних кількостях за нижчою вартістю, ніж наявні аналоги.
