Суд ООН визнав М’янму винною в геноциді рохінджа: історичне рішення після дев’яти років

0

Міжнародний суд ООН у Гаазі 19 листопада 2026 року визнав М’янму відповідальною за геноцид мусульманської меншини рохінджа під час військової операції 2017 року. Рішення підтримали дев’ять із 15 суддів, відхиливши аргументи влади про боротьбу з бойовиками. За висновками суду, сили безпеки вбили тисячі цивільних, здійснювали масові зґвалтування та знищували населені пункти.

Що встановив Міжнародний суд ООН

Судді дійшли висновку, що дії військових М’янми у штаті Ракхайн у 2017 році мали на меті знищення значної частини етнічної та релігійної групи рохінджа. Це відповідає юридичному визначенню геноциду, закріпленому в Конвенції ООН 1948 року.

Голова Міжнародного суду ООН Юдзі Івасава під час оголошення рішення повідомив, що сили безпеки М’янми вбивали мирних жителів, чинили сексуальне насильство, жорстоко поводилися з дітьми та нападали на людей, які намагалися втекти до Бангладеш.

Суд також встановив, що військові проводили масові страти чоловіків і хлопчиків, спалювали сотні сіл та поширювали ненависть до рохінджа. За оцінкою, наведеною судом, загинули близько 10 тисяч представників меншини.

Чому суд відхилив аргументи М’янми

Влада М’янми стверджувала, що військова операція була законною відповіддю на напади озброєних угруповань у штаті Ракхайн.

Однак судді встановили, що масштаби насильства, характер нападів і систематичне переслідування цивільного населення свідчать про намір знищити значну частину рохінджа, а не лише протидіяти повстанцям.

Це перший випадок, коли Міжнародний суд ООН безпосередньо визнав державу відповідальною за вчинення геноциду. Раніше міжнародні суди встановлювали факти геноциду, зокрема в Руанді, боснійській Сребрениці та Камбоджі.

Як військова операція спричинила масову втечу рохінджа

У серпні 2017 року армія М’янми розпочала масштабну операцію після нападів бойовиків на силовиків. Військові називали свої дії зачисткою території від повстанських формувань.

Під час операції населені пункти рохінджа зазнали масових руйнувань. Щонайменше 700 тисяч людей були змушені залишити М’янму й шукати притулку в сусідньому Бангладеш.

Нині, за даними Associated Press, у Бангладеш перебувають приблизно 1,2 мільйона біженців рохінджа. Більшість живе в перенаселених таборах округу Кокс-Базар, де люди стикаються з обмеженим доступом до роботи, недостатніми санітарними умовами та небезпекою стихійних лих.

Яких дій суд вимагає від М’янми

Позов проти М’янми у 2019 році подала Гамбія за підтримки Організації ісламського співробітництва. Африканська держава звинуватила М’янму в порушенні Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

За рішенням суду, М’янма зобов’язана забезпечити безпечне й гідне повернення переміщених рохінджа до місць проживання, сприяти возз’єднанню сімей та надати компенсації за завдану шкоду.

Розмір компенсацій має бути визначений окремо. Рішення Міжнародного суду ООН є остаточним і не підлягає оскарженню. Водночас суд не має власного механізму примусового виконання своїх постанов.

Як рішення може вплинути на інші міжнародні справи

Вердикт щодо М’янми привернув увагу міжнародних юристів, оскільки Міжнародний суд ООН також розглядає інші справи, пов’язані з Конвенцією про геноцид.

Зокрема, Південна Африка звинувачує Ізраїль у порушенні Конвенції під час військових дій у секторі Гази. Ізраїль ці звинувачення відкидає. Окрему справу проти Росії ініціювала Україна через використання Москвою тверджень про нібито геноцид як обґрунтування повномасштабного вторгнення.

Рішення щодо М’янми може стати орієнтиром для оцінки доказів і встановлення наміру вчинити геноцид, проте не визначає результату інших проваджень.

Станом на 19 листопада відповідальність М’янми за геноцид рохінджа встановлена остаточним судовим рішенням. Наступними питаннями залишаються визначення компенсацій, виконання постанови та створення умов для безпечного повернення біженців.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я