Замовник часто сприймає проєкт будівлі як один комплект креслень, який передають будівельникам. Проте це послідовність стадій, у кожній з яких працюють різні фахівці й відповідають за свій результат. Від того, як вибудуваний цей ланцюжок, залежать і строки, і кількість переробок на майданчику.
Для житлової, комерційної чи виробничої споруди логіка однакова, різняться лише масштаб і кількість залучених спеціальностей. Тому й проектування будівель АПБ варто розглядати як послідовність стадій, а не як разову послугу.
Стадії проектування будівель від завдання до робочої документації
Усе починається із завдання на проєктування та вихідних даних про майданчик, потреби замовника й обмеження. Далі розробляють стадію «Проєкт», де визначають об’єм будівлі, конструкції та інженерні системи, а після неї — робочу документацію з деталями для монтажу. Для складних об’єктів додатково виконують ескізні опрацювання, щоб заздалегідь порівняти варіанти.
Від вихідних даних залежить, скільки доведеться переробляти пізніше. До них належать топографічна зйомка ділянки, інженерно-геологічні вишукування, містобудівні умови та обмеження, а також технічні умови на підключення до електро-, водо- й газових мереж. Якщо ґрунти виявилися слабшими, ніж припускали, доводиться змінювати тип фундаменту, а разом із ним і кошторис.
З яких розділів складається проєкт
Стадія «Проєкт» складається з розділів різних спеціальностей, зокрема таких:
- Архітектурні та конструктивні рішення задають форму будівлі, несучий каркас і матеріали, від яких залежать безпека та вартість.
- Інженерні мережі охоплюють опалення, вентиляцію, водопостачання й електропостачання, тобто все, що робить споруду придатною до користування.
- Пожежна безпека передбачає шляхи евакуації та протипожежний захист.
- Енергоефективність показує, скільки тепла втрачатиме будівля, і допомагає обрати утеплення та інженерне обладнання.
- Кошторисна документація підраховує обсяги й вартість робіт, і на неї спирається замовник, плануючи бюджет.
Хто відповідає за розробку проєкту
Розробка проекту потребує координації, бо архітектор, конструктор та інженери працюють над одним об’єктом. Її забезпечують головний архітектор проєкту (ГАП) і головний інженер проєкту (ГІП), які відповідають за узгодженість рішень між розділами. Без такої координації кожен розділ може бути правильним окремо, а разом вони не складуться. Цифрова модель BIM допомагає виявити колізії до початку будівництва, наприклад трубу, що проходить крізь балку.
Погодження та експертиза
Готовий проєкт проходить погодження, а для частини об’єктів і державну експертизу. Потреба в ній залежить від класу наслідків об’єкта (СС1, СС2 чи СС3). Чи обов’язкова експертиза для конкретної споруди, встановлює чинне законодавство.
Зміни під час будівництва й авторський нагляд
Під час будівництва нерідко з’ясовується, що частину рішень треба змінити через інші матеріали чи особливості майданчика. Такі зміни погоджують із розробником проєкту, а не вирішують на місці.
Авторський нагляд дає змогу перевірити, що виконання відповідає проєктним рішенням. Фахівець розробника звіряє з кресленнями армування, розміри перерізів і схеми інженерних систем, а відхилення фіксує в журналі. Чи входить такий нагляд до обсягу робіт, визначає договір на проєктування. Технічний нагляд замовника контролює якість і обсяги робіт, тож ці ролі не замінюють одна одну.
