Далекобійні удари України по території Росії мають не самостійно вирішити результат війни, а системно посилювати тиск на противника та скорочувати його можливості продовжувати бойові дії. Так позицію керівника Офісу президента Кирила Буданова описує Realidade Militar. Сам Буданов раніше наголошував: удари в глибокому тилу ефективні у поєднанні з діями на фронті та іншими інструментами тиску на Москву.
- Буданов пояснив роль далекобійних ударів по РФ.
- Їхнє головне завдання — посилювати тиск на противника.
- Окремий напрям — удари по російській нафтовій інфраструктурі.
- Якщо війна триватиме, удари можуть ставати глибшими й потужнішими.
Далекобійні удари — інструмент тиску
Кирило Буданов пояснив, що розглядати удари по об’єктах далеко від фронту як окремий спосіб виграти війну було б неправильно.
«Далекобійні удари самі по собі не виграють війну».
За його словами, такі операції є інструментом підтримки, впливу та примусу. Найбільший ефект вони дають разом із класичними бойовими діями та іншими способами тиску на противника.
Пызныше Буданов також заявив, що Росія вже відчуває наслідки українських дій. Як один із найбільш показових прикладів він навів ситуацію в російському нафтогазовому секторі. Водночас керівник ОП визнавав: навіть за серйозних економічних проблем Москва поки зберігає можливість продовжувати війну, тому тиск має посилюватися.
НПЗ стали одним із ключових напрямів ударів
У вересні кампанія проти російської нафтової інфраструктури продовжилася.
20 вересня після атаки була зупинена переробка на Московському НПЗ. За даними галузевих джерел, пожежі виникли на двох основних установках первинної переробки, а ремонт міг зайняти кілька тижнів.
21–22 вересня українські сили повідомили про ураження НПЗ «Башнефть-УНПЗ» в Уфі та Куйбишевського НПЗ у Самарі. На обох підприємствах фіксували пожежі.
Пізніше були атаковані Новошахтинський НПЗ у Ростовській області та великий завод у Пермі. Російська регіональна влада підтверджувала тимчасове припинення роботи Новошахтинського підприємства. 25–26 вересня удару також зазнав Ільський НПЗ у Краснодарському краї.
Логіка таких операцій полягає не лише у фізичному пошкодженні підприємств. Зупинка установок означає ремонт, втрату частини виробництва, перебудову логістики та додаткові витрати. Окремі удари також змушують Росію перерозподіляти системи протиповітряної оборони для захисту об’єктів далеко від фронту.
Буданов попередив про збільшення дальності ударів
Буданов також заявляв, що характер українських атак залежатиме від подальших дій Росії.
Під час інтерв’ю латвійському телебаченню керівник ОП наголосив: якщо Москва не припинить бойові дії, українські удари можуть ставати дедалі глибшими та потужнішими. При цьому він підкреслив, що Україна готова до припинення бойових дій, але не на умовах російського ультиматуму.
Таким чином, далекобійна кампанія розглядається Києвом як один із компонентів ширшого тиску на Росію — поряд із ситуацією на фронті, санкціями та дипломатичними зусиллями. Сам Буданов називає саме становище на полі бою визначальним фактором, а удари в тилу — способом додатково послаблювати можливості Москви продовжувати війну
