Спікер польського Сейму Влодзимеж Чажасти 10 серпня у Щавниці пов’язав вступ України до Європейського Союзу з переосмисленням складних сторінок історії, зокрема Волинських подій. Після зустрічі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком він сказав, що спільні європейські цінності передбачають готовність «називати геноцид геноцидом», водночас підтвердивши підтримку українського членства в ЄС.
Коротко про головне
- Чажасти порушив тему Волині після переговорів зі Стефанчуком.
- Політик назвав історичне осмислення частиною європейських цінностей.
- Формального польського вето на переговори він не оголошував.
- ЄС не має окремого критерію про визнання Волині геноцидом.
- Україна вже відкрила два з шести переговорних кластерів.
ЄС, за словами Чажасти, не зводиться до фінансових переваг
Маршалок Сейму заявив, що на шляху до Євросоюзу Київ має осмислити «всі аспекти своєї історії». Він описав ЄС як об’єднання, засноване на демократії та цінностях, а не лише як джерело фінансування для держав-членів.
Історичні питання, за словами Чажасти, обговорювалися під час розмови зі Стефанчуком. Польський політик назвав діалог відвертим і говорив про потребу відновлювати довіру між парламентами та суспільствами двох країн.
Водночас він залишається прихильником вступу України до ЄС. Чажасти також вважає безпечну Україну необхідною умовою безпеки Польщі.
Польща і Україна по-різному визначають Волинські події
Польська держава називає геноцидом масові вбивства польського цивільного населення, скоєні ОУН та УПА на Волині й у Східній Галичині в часи Другої світової війни. В Україні поширеним визначенням є «Волинська трагедія». Це питання протягом багатьох років лишається одним із найчутливіших у відносинах Києва та Варшави.
У 2025 році Польща законодавчо встановила 11 липня Національним днем пам’яті поляків — жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних землях Другої Речі Посполитої. Того ж року Україна і Польща відновили пошук та ексгумацію жертв після тривалої перерви.
Заява спікера не створює нового критерію ЄС
У документах Євросоюзу немає окремої вимоги до України визнати Волинську трагедію геноцидом. Переговори про членство ґрунтуються на законодавчих, демократичних, правових та економічних критеріях.
Проте позиція Варшави має політичну вагу: держави-члени схвалюють ключові етапи розширення, а договір про вступ нової країни потребує одностайної згоди Ради ЄС і ратифікації за національними процедурами. Чажасти не повідомляв про урядове рішення блокувати переговори та не оголошував формального польського вето; його слова стосувалися цінностей і примирення.
Україна продовжує переговори, відкривши два кластери
15 червня Україна та ЄС відкрили перший переговорний кластер «Основи», до якого входять верховенство права, фундаментальні права, демократичні інституції, державне управління та економічні критерії. На третій міжурядовій конференції 14 липня сторони відкрили кластер зовнішніх відносин, зокрема щодо спільної зовнішньої, безпекової та оборонної політики.
Станом на серпень відкриті два з шести переговорних кластерів. Історичні розбіжності з Польщею можуть лишатися політично складною темою на подальших етапах, хоча окремим формальним критерієм ЄС вони не є.
