Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не хоче втягнення країни у військовий конфлікт у разі застосування статті 5 НАТО. У виступі в Прешові він поставив під сумнів можливість направлення тисяч військових на допомогу союзнику. Водночас глава уряду наголосив, що Словаччина залишається членом Альянсу та виконує союзницькі зобов’язання.
Коротко про головне
- Фіцо пов’язав ризик війни для Словаччини зі статтею 5 НАТО.
- Прем’єр згадав гіпотетичну підготовку тисяч військових для операції.
- Він підтвердив членство країни в Альянсі та союзницькі обов’язки.
- Стаття 5 вимагає допомоги, але не встановлює чисельність контингенту.
Який сценарій описав словацький прем’єр
Фіцо виступив 17 вересня перед студентами та працівниками лікарні у Прешові. Говорячи про ризик масштабного військового конфлікту в Європі, він запропонував уявити ситуацію, за якої після застосування статті 5 Братиславі запропонують підготувати для операції кілька тисяч військових.
«Я не бажаю, щоб Словаччина була частиною військового конфлікту через якусь 5 статтю», — сказав прем’єр. Він додав, що на посаді глави уряду робитиме все можливе, аби не допустити втягнення країни у збройний конфлікт.
Членство в Альянсі Фіцо не заперечував
За повідомленням словацького державного агентства TASR, у тому самому виступі Фіцо сказав, що країна цінує членство в НАТО, віддана співпраці в Альянсі та виконанню своїх зобов’язань.
Отже, його слова не були заявою про вихід Словаччини з механізму колективної оборони чи офіційну відмову від міжнародних зобов’язань. Водночас вони залишають відкритим питання, який формат підтримки союзника Братислава вважала б прийнятним у разі кризи.
Стаття 5 не встановлює квоти на військових
Стаття 5 Північноатлантичного договору визначає збройний напад на одного союзника як напад на всіх. Держави-члени зобов’язані надати допомогу, однак кожна з них вживає таких заходів, які вважає необхідними. Застосування збройної сили прямо передбачене як можливий, але не обов’язковий варіант.
Тому приклад із п’ятьма чи десятьма тисячами військових був гіпотетичним, а не процедурою автоматичного розподілу контингентів у НАТО. Статтю 5 застосовували лише раз — після атак у США 11 вересня 2001 року; тоді союзники погоджували конкретні заходи підтримки.
Під час виступу Фіцо також назвав ситуацію в Європі надзвичайно небезпечною, розкритикував посилення військової риторики та висловив побоювання щодо подальшої ескалації війни в Україні. Його заява може бути політичним сигналом проти масштабного бойового розгортання словацьких сил, але не скасовує договірного обов’язку допомоги союзникам.
