Україна очікує, що перша власна антибалістична система FREYJA буде готова до кінця 2026 року, заявив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у Канаді. Київ планує виробляти ракету-перехоплювач і пускову установку, а від партнерів отримати радари, сенсори та інші компоненти. Паралельно Україна прагне забезпечити на зиму 100–120 ракет Patriot щомісяця.
Коротко про головне
- Першу антибалістичну систему FREYJA очікують до завершення 2026 року.
- Україна здатна виробляти перехоплювач і пускову установку для комплексу.
- Десять держав уже беруть участь у програмі, Канада готова долучитися.
- Київ шукає ракети Patriot у партнерів для зимового періоду.
- Зеленський закликав США прискорити санкції проти Росії.
Європейська кооперація та українські компоненти
FREYJA позиціонують як спільну європейську антибалістичну систему, створення якої ініціювала Україна. Проєкт орієнтований насамперед на протидію балістичним ракетам — одному з найскладніших типів цілей для української протиповітряної оборони.
За словами Зеленського, Україна має можливість самостійно виробляти ракету-перехоплювач і пускову установку. Партнери повинні забезпечити критичні технології: радари, сенсори та інші складові повноцінної системи протиракетної оборони.
До програми долучилися Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія. Після переговорів у Канаді президент також повідомив про готовність Оттави приєднатися до FREYJA.
На початку вересня програму обговорювали в Осло з керівниками Fire Point, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, HENSOLDT, Thales, Safran, Sener і Leonardo. Сторони визначали конкретні кроки на найближчі місяці.
Patriot залишається ключовим ресурсом перед зимою
Власна система наразі не може замінити Patriot, тому Україна залежить від постачань американських ракет-перехоплювачів. Зеленський назвав надзвичайно складним завданням навіть щомісячне надходження 100 ракет через обмежені світові запаси та виробничі можливості.
Patriot залишається одним із небагатьох західних комплексів, доступних Україні для перехоплення російських балістичних ракет. Потреба в боєприпасах зростає також тому, що для підвищення ймовірності ураження однієї балістичної цілі можуть застосовувати кілька перехоплювачів.
За оцінкою президента, Росія продовжує нарощувати випуск таких ракет. У червні Зеленський говорив про приблизно 120 балістичних ракет на місяць, а українська розвідка згодом повідомляла про подальше збільшення виробництва окремих типів ракет.
Київ шукає наявні ракети та прискорює власну розробку
Україна одночасно намагається отримати наявні ракети Patriot зі США, Європи та інших країн-партнерів і розраховує на збільшення їхнього виробництва. Під час переговорів із Норвегією Зеленський окремо порушував питання додаткових ракет та підготовки до нового зимового періоду.
10 вересня Канада оголосила про 2 млрд доларів допомоги Україні. Частину коштів планують спрямувати на ракети для Patriot, боєприпаси для F-16, спільне виробництво дронів і підтримку енергетики.
Ці два напрями мають різну часову логіку: постачання наявних перехоплювачів потрібні для найближчих місяців, а FREYJA в перспективі має зменшити залежність Києва від обмеженого світового ринку американських ракет.
Санкції, енергетика та зерно в дипломатичних контактах
Зеленський закликав США швидше ухвалювати нові економічні та енергетичні санкції проти Росії, щоб обмежити її можливості фінансувати війну та виробляти балістичні ракети. Він наголосив, що рішення потрібні як від Конгресу, так і від адміністрації Дональда Трампа.
Президент позитивно оцінив сам факт контактів американських спецпредставників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з Москвою і Києвом. Деталі нових пропозицій щодо переговорів не розкривалися.
Серед можливих перших тем практичних домовленостей Зеленський назвав взаємні удари по енергетичній інфраструктурі та український експорт зерна. У перші 12 днів серпня Україна експортувала 280 тисяч тонн зернових і зернобобових — на 75,7% менше, ніж за аналогічний період попереднього року, на тлі атак і фактичного блокування частини чорноморської логістики.
