Мер Києва Віталій Кличко 14 жовтня виступив у Верховній Раді, де порушив питання протиповітряної оборони столиці, захисту об’єктів «Укренерго» та ефективності використання коштів на критичну інфраструктуру. Він також заявив про блокування платежів на міські проєкти енергостійкості й політичний тиск на керівників громад.
Коротко про головне
- Кличко звітував у Раді про ситуацію в Києві та підготовку до зими.
- Мер вимагав комплексної відповідальності за ППО й захист енергетичних об’єктів.
- Він заявив, що блокування платежів зупинило частину міських проєктів.
- Від початку року Київ зазнав майже 50 атак на об’єкти енергозабезпечення.
- Розбіжності між центральною та міською владою щодо енергостійкості зберігаються.
Питання ППО, енергетики та відповідальності центральної влади
Виступ мера відбувся після виклику до парламенту для доповіді про ситуацію в столиці та підготовку до опалювального сезону. Кличко сказав, що Київ уже два місяці перебуває під постійними російськими атаками, а міські служби паралельно відновлюють пошкоджену інфраструктуру й підтримують життєдіяльність міста.
Він відкинув закиди щодо недостатньої підготовки столиці до зими та наголосив, що захист міста не належить виключно до повноважень муніципалітету. Мер звернувся до депутатів із питаннями про ППО, захист енергетичних об’єктів і кошти, виділені на безпеку критичної інфраструктури.
Кличко не надав фінансового розрахунку, який би підтверджував нецільове використання цих коштів. Його зауваження стосувалися ефективності захисних заходів і розподілу відповідальності за їх виконання.
Заяви мера про призупинені проєкти та тиск на громади
Кличко заявив, що через блокування платежів було призупинено численні київські проєкти з посилення енергетичної стійкості. За його словами, аналогічні проблеми виникають і в інших українських громадах.
Як голова Асоціації міст України, він також заявив про політичний тиск на очільників місцевого самоврядування. Мер стверджує, що окремих голів громад усувають із посад за надуманими підставами, а кримінальні провадження застосовують для залякування.
Ці твердження є позицією Кличка. У межах його парламентського виступу не було представлено висновків компетентних органів про системний незаконний тиск на громади.
Мер навів дані про атаки та резервне обладнання Києва
За даними Кличка, від початку 2026 року російські війська завдали майже 50 ракетних і дронових ударів по об’єктах енергозабезпечення Києва. Для порівняння він назвав 12 уражень у 2022 році, сім у 2023-му, жодного у 2024-му та 19 у 2025 році.
Мер повідомив, що місто виконало першочергові заходи плану енергостійкості. Київ підготував майже 700 генераторів різної потужності, 70 мобільних котелень і три дизельні електростанції. Лікарні забезпечені 480 генераторами, а для житлового фонду закупили понад 6 тисяч одиниць резервного енергетичного обладнання.
За словами Кличка, останні атаки пошкодили ключові енергетичні об’єкти Києва та області.
Виклик до парламенту відбувся на тлі проблем із постачанням
13 жовтня Верховна Рада підтримала пропозицію народної депутатки Мар’яни Безуглої викликати Кличка для доповіді: за рішення проголосував 151 депутат, восьмеро були проти. Заслуховування мера відбулося на тлі ускладнень з електро-, водо- та теплопостачанням після російських обстрілів.
Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що Київ відстає у виконанні планів стійкості навіть від низки прикордонних і прифронтових регіонів. Він повідомив про початок консультацій щодо невідкладних управлінських і безпекових рішень для столиці.
Кличко відкинув звинувачення у зриві підготовки до зими. Станом на 14 жовтня центральна та міська влада мають суттєві розбіжності щодо виконання плану енергостійкості й розподілу відповідальності; подальші рішення мають ухвалювати уряд, профільні служби та міська влада.
