На тлі масштабних перебоїв з електроенергією, водопостачанням і роботою громадського транспорту в Києві політичний експерт Євген Прокопишин порівняв підходи до управління столицею та прифронтовим Харковом. У дописі від 9 жовтня він розкритикував роботу міської влади Києва на чолі з Віталієм Кличком, протиставивши їй соціальні та інфраструктурні програми, які реалізує команда харківського мера Ігоря Терехова. Як приклади експерт навів безкоштовний громадський транспорт, підземні школи та пункти гарячого харчування для населення. Водночас обидва міста працюють в умовах російських атак, а їхні фінансові можливості, масштаби інфраструктури та характер загроз суттєво відрізняються.
Коротко про головне
- Експерт Прокопишин порівняв роботу мерів Києва та Харкова.
- У столиці 9 жовтня виникли перебої зі світлом і водою.
- У Харкові зберігається безкоштовний громадський транспорт.
- У місті працюють підземні школи та пункти харчування.
- Прокопишин позитивно оцінив управлінський підхід Терехова.
- Проблеми обох міст пов’язані з наслідками російських атак.
Прокопишин порівняв управління Києвом і Харковом під час війни
Політичний експерт Євген Прокопишин порівняв роботу двох найбільших українських міст на тлі чергового загострення ситуації в енергетиці.
На думку Прокопишина, різниця між підходами київської та харківської влади особливо помітна під час кризових ситуацій. Експерт звернув увагу, що Київ зіткнувся з порушеннями роботи електротранспорту, електро- та водопостачання попри тривалу підготовку до осінньо-зимового періоду. Водночас він навів приклади муніципальних програм, які продовжують діяти у прифронтовому Харкові.
«Київ і Харків — це чудові приклади того, як потрібно і як не потрібно управляти містом під час війни», — написав Прокопишин.
Експерт вважає, що ефективність міського управління слід оцінювати не лише за обсягами фінансування чи публічними заявами посадовців, а й за доступністю повсякденних послуг для мешканців.
У Києві виникли перебої зі світлом, водою та роботою транспорту
Критика Прокопишина прозвучала на тлі нових проблем з енергопостачанням столиці. Вранці 9 жовтня після російських атак на правому березі Києва запровадили екстрені відключення електроенергії, тоді як на лівому продовжували діяти погодинні графіки. Через відсутність напруги тимчасово припиняли роботу окремі маршрути наземного електротранспорту в Оболонському, Подільському та Святошинському районах.
Перебої з електроживленням позначилися й на водопостачанні. За повідомленням виконувача обов’язків першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, у Солом’янському, Святошинському, Голосіївському та Шевченківському районах воду подавали зі зниженим тиском.
Водночас міська влада повідомляла про відновлювальні роботи. За словами Пантелеєва, для систем водо- й теплопостачання вже встановили 700 генераторів, а також реалізують проєкти додаткового резервного електроживлення.
Безкоштовний транспорт і підземні школи: на що звернув увагу експерт
Як приклад іншого підходу до організації міського життя Прокопишин навів Харків. Попри близькість до лінії фронту та регулярні російські обстріли, місто продовжує реалізовувати низку програм підтримки населення.
Однією з них залишається безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Метро, трамваї та тролейбуси Харкова працюють без стягнення плати з пасажирів, коли це дозволяють безпекові й технічні умови. У червні міський голова Ігор Терехов повідомляв, що програму фінансують із бюджету громади та планують підтримувати, доки місто матиме відповідні ресурси.
Інший приклад — розвиток мережі підземних шкіл. Першого вересня 2026 року в Немишлянському районі відкрили десяту підземну школу Харкова, розраховану на навчання до 2700 дітей за змінним графіком. Загалом на початок навчального року в місті діяли 24 безпечні освітні локації, включно з підземними школами, приміщеннями метрополітену та обладнаними укриттями.
Водночас потреба в таких навчальних просторах залишається значною. Частина харківських школярів продовжує навчатися дистанційно, а для розширення очної освіти необхідне подальше будівництво захищених приміщень.
У Харкові працюють пункти безкоштовного харчування
Ще одним аргументом Прокопишина стала система соціального харчування, яку харківська влада організувала під час повномасштабної війни.
У місті діють муніципальні пункти видачі безкоштовних гарячих обідів, створені переважно на базі шкільних їдалень. Ними користуються пенсіонери, малозабезпечені родини, внутрішньо переміщені особи та інші мешканці, які потребують підтримки.
У січні 2026 року Терехов повідомляв, що програма працює понад три роки та забезпечує людей щоденним гарячим харчуванням. Зокрема, лише в Основ’янському районі влітку видавали понад три тисячі комплексних обідів на день.
На думку Прокопишина, такі соціальні програми показують, як місцева влада може підтримувати повсякденне життя мешканців навіть за умов постійної небезпеки.
Водночас важливо враховувати, що програми харчування й безкоштовного транспорту вирішують інші завдання, ніж резервування електроживлення чи відновлення пошкоджених енергомереж. Тому їхня наявність не є прямим показником готовності всієї міської інфраструктури до масштабних атак.
Кличко говорить про можливість тимчасового виїзду, Терехов — про повернення мешканців
Окрему увагу у своєму дописі експерт приділив публічним заявам двох міських голів.
Мер Києва Віталій Кличко на тлі посилення російських обстрілів рекомендував мешканцям, які мають відповідну можливість, розглянути тимчасовий виїзд до родичів або друзів за межами столиці. Він пояснював це ризиками нових ударів, пошкодженням критичної інфраструктури та можливими тривалими перебоями з базовими послугами. При цьому йшлося не про оголошення обов’язкової евакуації всього Києва.
Ігор Терехов, зі свого боку, неодноразово заявляв про необхідність створювати умови для повернення харків’ян та залучення до міста внутрішньо переміщених осіб і релокованих підприємств. Він також виступає за додаткову державну підтримку прифронтових громад, які зазнають значних безпекових та економічних втрат.
Саме цю різницю в публічних повідомленнях мерів Прокопишин використав для свого порівняння. Проте заклик тимчасово залишити небезпечну територію та заклик повертатися до міста не обов’язково є взаємовиключними позиціями: такі рекомендації залежать від поточної загрози, стану інфраструктури та конкретних обставин.
Чи можна безпосередньо порівнювати роботу міських голів
Прокопишин визнав, що Київ і Харків мають різні масштаби, бюджети та інфраструктурні особливості. Водночас він переконаний, що підготовка до надзвичайних ситуацій і здатність підтримувати базові послуги мають бути важливими критеріями оцінювання місцевої влади.
При цьому Київ є найбільшим містом України, має розгалужену систему електротранспорту, великі мережі централізованого теплопостачання, водопостачання та складну енергетичну інфраструктуру. Харків, своєю чергою, працює в умовах безпосередньої близькості до фронту, що створює інший комплекс загроз і обмежень.
Безпосереднє порівняння ефективності двох адміністрацій потребувало б незалежних даних про масштаби пошкоджень, бюджетні можливості, доступність резервного живлення, тривалість відновлювальних робіт та реальні результати міських програм.
Висловлювання Прокопишина є політичною оцінкою, а не результатом комплексного аудиту роботи двох мерій. Водночас наведені ним приклади соціальних програм Харкова та перебоїв у роботі київської інфраструктури мають фактичне підтвердження.
Дискусія виникла в момент, коли українські міста готуються до нового опалювального сезону під загрозою повторних російських атак. Для обох громад залишаються актуальними питання резервного енергоживлення, безперебійної роботи критичних служб, соціального захисту та забезпечення безпеки населення.
