Російські компанії шукають дата-центри за кордоном після атак дронів

Бізнес у РФ почав резервувати серверні потужності в Казахстані та Білорусі після ударів по цифровій інфраструктурі.

0

Російські компанії почали активніше шукати резервні дата-центри за кордоном після жовтневих атак безпілотників на серверну інфраструктуру РФ. Частина підприємств уже розпочала перенесення окремих даних і сервісів, а одним із головних напрямків став Казахстан. Про це 10 листопада 2026 року повідомило видання The Moscow Times із посиланням на російський «Коммерсантъ» та представників IT-ринку.

Коротко про головне:

  • Після атак дронів російські компанії почали активніше шукати резервні дата-центри за кордоном.
  • Основними напрямками для розміщення резервних потужностей називають Казахстан і Білорусь.
  • За оцінками учасників ринку, хмарні ресурси всередині Росії завантажені майже на 90%.
  • У жовтні під атаками опинилися дата-центри у шести регіонах РФ, повідомляє The Moscow Times.
  • Бізнес переважно планує резервувати дані та сервіси, а не повністю переносити IT-інфраструктуру.
Додайте UkrMedia до джерел Google Отримуйте більше наших новин у рекомендаціях.

Чому російський бізнес шукає дата-центри за кордоном

Віцепрезидент із хмарних сервісів ITGlobal Євген Свідерський розповів «Коммерсанту», що протягом останнього місяця попит на потужності закордонних центрів обробки даних помітно зріс. Ще два джерела видання підтвердили, що деякі російські компанії вже розпочали перенесення частини своєї цифрової інфраструктури.

Головною причиною стали ризики зупинки роботи серверів після ударів безпілотників. Компанії шукають незалежні резервні майданчики, які зможуть працювати навіть у разі пошкодження основного дата-центру або перебоїв з електропостачанням.

Додатковою проблемою залишається дефіцит потужностей усередині Росії. За оцінками учасників ринку, близько 90% доступних хмарних ресурсів уже зайняті, тому швидко знайти місце для резервних серверів стає дедалі складніше.

Бізнес-архітектор проєктів штучного інтелекту екосистеми «Авандок» Олексій Борщов повідомив, що компанії розглядають одночасно кілька майданчиків — у Росії, Казахстані та Білорусі.

Водночас масового перенесення всієї інфраструктури за кордон не відбувається. Найчастіше йдеться про створення резервних копій даних або дублювання критично важливих сервісів, які мають залишатися доступними під час аварій.

Атаки дронів пошкодили дата-центри в шести регіонах Росії

За інформацією The Moscow Times, у жовтні 2026 року під удари потрапили центри обробки даних, пов’язані з «Яндексом», VK, «Сбером» та російською Федеральною податковою службою.

Повідомлялося про атаки на цифрову інфраструктуру у Володимирській, Калузькій, Ленінградській, Нижньогородській, Рязанській та Саратовській областях.

Особливо помітними стали наслідки ударів по дата-центрах «Яндекса». Компанія повідомила про відновлення доступу до 97,16% клієнтських даних Yandex Cloud. Водночас 2,84% інформації відновити не вдалося через критичні пошкодження обладнання та відсутність резервних копій у відповідних клієнтів.

Після інцидентів «Яндекс» вирішив автоматично вмикати резервне копіювання для нових віртуальних машин. Компанія також почала розміщувати обчислювальні ресурси на додаткових майданчиках.

Казахстан і Білорусь можуть стати резервними майданчиками

Російський бізнес розглядає Казахстан і Білорусь як можливі країни для розміщення резервних серверів. Однак доступні потужності за кордоном також обмежені.

За даними «Коммерсанта», компанія «Казахтелеком», яка контролює близько 47% комерційного ринку дата-центрів Казахстану, має приблизно 25 МВт потужностей із завантаженістю 95%.

Крім технічних обмежень, російський бізнес стикається із законодавчими вимогами. Указ президента РФ №802 передбачає тимчасовий механізм використання іноземних обчислювальних потужностей, але для цього потрібне погодження спеціальної урядової підкомісії та ФСБ.

Документ не скасовує вимоги щодо зберігання основних баз персональних даних російських громадян на території РФ. Це обмежує можливість повного перенесення серверної інфраструктури за кордон.

Станом на 10 листопада відомо про зростання попиту на закордонні дата-центри та початок перенесення окремих систем. Водночас точна кількість компаній, обсяги переміщених даних і терміни запуску резервних майданчиків залишаються невідомими.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я