Чотирьом окупаційним посадовцям заочно повідомили про підозру у порушенні законів та звичаїв війни за попередньою змовою групою осіб. За даними слідства, вони брали участь у депортації 53 вихованців трьох будинків дитини з тимчасово окупованих Донецька та Макіївки до Росії у жовтні 2022 року. Жодну дитину з цієї групи досі не повернули в Україну.
Коротко про головне
- Із окупованих Донецька та Макіївки вивезли 53 вихованців будинків дитини.
- Слідство назвало чотирьох посадовців, причетних до організації вивезення.
- Дітей перевезли через Ростов-на-Дону до Московської області.
- Російські відомства розпочали оформлення документів і надання дітям громадянства РФ.
- 28 дітей передали під опіку росіян, повернень цієї групи не було.
Як організували вивезення дітей
За даними слідства, адміністративне оформлення забезпечував так званий міністр охорони здоров’я «ДНР» Дмитро Гарцев. Очільниця окупаційної «Державної служби у справах сім’ї та дітей» Світлана Майборода координувала транспорт, передачу особових справ і подальше влаштування вихованців.
Керівники будинків дитини В’ячеслав Висягін та Віктор Гончаров організували збір дітей і особисто супроводжували їх під час вивезення. Автобусами групу доправили до Ростова-на-Дону, звідки літаком спеціального льотного загону «росія» перевезли до Московської області та розподілили між соціальними центрами.
Оформлення в Росії та підозри фігурантам
Після прибуття російські відомства почали оформлювати дітям документи за законодавством РФ, надавати громадянство та вносити їх до державного банку даних. Анкети вихованців швидко з’явилися на порталі з усиновлення. Відомо, що 28 дітей передали під опіку громадянам Росії.
Діти з цієї групи продовжують перебувати в російському освітньому, інформаційному та культурному середовищі. Їм нав’язують чужу ідентичність і намагаються розірвати зв’язок з Україною, що є продовженням цілеспрямованої політики русифікації українських дітей.
Гарцеву, Майбороді, Висягіну та Гончарову заочно повідомили про підозру. За даними слідства, у справі задокументовані рішення, накази, проведені наради, передача документів і весь маршрут депортації. Заочні підозри є першим кроком до персональної відповідальності кожного з фігурантів; воєнні злочини не мають строку давності.
