У Києві обговорюють резервні способи сполучення між правим і лівим берегами Дніпра на випадок серйозного пошкодження мостів. Серед ідей, які озвучили народні депутати з парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури, — вантажні й пасажирські пороми, понтонні переправи, реверсивний рух, додаткові автобуси, велосипедні хаби та обмеження проїзду приватних автомобілів за парними й непарними годинами.
- Депутати пропонують створити поромне сполучення між берегами Дніпра.
- Окремі пороми можуть використовувати для продуктів, ліків та інших критичних вантажів.
- Серед можливих пасажирських маршрутів називають «Славутич» — Поштова площа.
- Понтонні переправи розглядають лише як тимчасове рішення.
- Також пропонують реверсивний рух, додаткові автобуси, велосипедні хаби та графік проїзду авто.
Пороми для пасажирів і критичних вантажів
Однією з основних альтернатив депутати називають поромні переправи. Член транспортного комітету Верховної Ради Володимир Крейденко заявив, що окремі пороми можна було б використовувати для вантажівок із продуктами, ліками та іншими товарами першої необхідності, щоб зберегти логістику між двома частинами столиці.
Для пасажирів пропонують окреме сполучення між причалами. Як один із можливих варіантів Крейденко назвав маршрут від району станції метро «Славутич» до Поштової площі, звідки люди могли б пересідати на метро та інший громадський транспорт.
За словами депутата, у столиці вже є причали та певна інфраструктура, яку теоретично можна використати для такого сполучення.
Втім депутатка Юлія Сірко застерігає, що швидко запустити систему поромів буде складно. Зараз цивільна навігація Дніпром обмежена, потрібно організувати прийом пасажирів на обох берегах та підібрати судна, які відповідають умовам річки. За її словами, поки ця ідея обговорювалася переважно на теоретичному рівні.
Понтонні переправи не зможуть замінити мости
Ще один можливий варіант — понтонні переправи. Такі конструкції можуть забезпечувати тимчасове сполучення через Дніпро, однак депутати визнають, що повноцінною заміною автомобільних мостів вони не стануть.
Сірко зазначила, що понтони можуть бути допоміжним рішенням, але їхня пропускна здатність не дозволить організувати транспортні потоки на рівні звичайних мостових переходів. До того ж розгортання такої інфраструктури потребуватиме часу.
Тому основний сценарій наразі передбачає збереження руху доступними мостами та максимальне збільшення їхньої пропускної здатності.
Реверсивний рух і більше автобусів
Для мостів, які залишатимуться доступними, пропонують запроваджувати реверсивний рух. Кількість смуг у певному напрямку можна буде змінювати залежно від транспортного потоку — наприклад, збільшувати їх у напрямку центру вранці та у зворотному напрямку ввечері. Громадський транспорт, автомобілі екстрених служб та інші критично важливі перевезення при цьому мають отримати пріоритет.
Депутатка Оксана Савчук також пропонує збільшити кількість автобусів, щоб частково компенсувати проблеми з мостами та метро.
Подібний механізм Київ уже використовував 2 жовтня: після нічних атак Південний міст повністю перекрили, на мосту Метро обмежили частину руху, а на мосту Патона перекривали один із напрямків. Частину автобусів тоді перенаправили через Дарницький міст.
Велосипедні хаби біля станцій метро
Ще одна пропозиція — створення велосипедних хабів поблизу транспортних вузлів. Їх пропонують облаштувати в районах станцій «Славутич», «Видубичі», «Арсенальна» та «Лівобережна».
Ідея полягає в тому, щоб частина пасажирів могла залишати велосипед на одному березі або брати його напрокат, долати проблемну ділянку без автомобіля, а потім пересідати на метро чи інший транспорт. Це не розв’яже проблему перевезення великих пасажиропотоків, однак, на думку авторів пропозиції, може трохи знизити навантаження на автомобільні переправи.==
Автомобілі можуть розділити за парними й непарними годинами
Найбільш незвична пропозиція стосується приватного транспорту. Крейденко пропонує розглянути систему, за якої час проїзду мостами залежатиме від останньої цифри номерного знака автомобіля.
Наприклад, машини з парною останньою цифрою могли б користуватися переправами в одні години, а з непарною — в інші. Подібні обмеження застосовувалися в різних країнах для зменшення транспортного навантаження, однак у Києві такої системи наразі немає.
Остаточного плану поки немає
2 жовтня Рада оборони Києва окремо розглядала питання транспортного сполучення між берегами після російських атак на столичні мости. Міська влада повідомила, що військові, правоохоронці, ДСНС і комунальні служби надали свої пропозиції, які передали центральним органам влади. Конкретного рішення про запуск поромів, понтонів або системи парних і непарних годин КМДА не оголошувала.
Отже, всі перелічені варіанти наразі слід розглядати як сценарії та пропозиції депутатів, а не вже затверджену транспортну схему Києва. Основна мета таких ідей — мати резервний механізм сполучення двох берегів у разі тривалого блокування або серйозного пошкодження одного чи кількох мостів.
