У Чорнобильській зоні відчуження знову спалахнули пожежі, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Рятувальникам вдалося запобігти поширенню вогню та локалізувати основні осередки займання. Даних про площу пожеж, місця їх виникнення, причини, залучені сили чи можливі наслідки у повідомленні не наведено.
Коротко про головне
- ДСНС повідомила про нові пожежі в Чорнобильській зоні відчуження.
- Поширенню вогню вдалося запобігти.
- Основні осередки займання локалізували.
- Деталей про площу, причини та місця загорянь поки не оприлюднили.
- Попередню велику пожежу в зоні повністю ліквідували 10 липня.
Що відомо про нинішнє займання
ДСНС не уточнила географію осередків, тип рослинності, що горіла, або кількість рятувальників і техніки, залучених до робіт. Також немає оприлюднених даних про постраждалих, пошкодження об’єктів чи ймовірну причину пожеж.
Локалізація означає, що вогонь утримують у визначених межах. Водночас вона не завжди означає негайне завершення робіт: після попередніх пожеж рятувальники продовжували контролювати тління торфовищ, трави, повалених дерев і пеньків.
Пожежі повторилися після липневої ліквідації
Нинішнє загоряння сталося менш ніж через три тижні після повної ліквідації попередньої великої лісової пожежі в зоні відчуження. За даними ДСНС, її ліквідували 10 липня; пожежа почалася 25 червня, а гасіння тривало близько двох тижнів.
Під час того епізоду до робіт залучали понад 200 рятувальників і приблизно 60 одиниць спеціальної техніки. Для доступу до вогню розчищали проїзди важкою технікою та прокладали мінералізовані смуги. Ці показники стосуються лише червнево-липневої пожежі й не характеризують масштаби нинішніх осередків.
Радіаційні наслідки потребують окремих вимірювань
Пожежі в зоні відчуження можуть піднімати в повітря радіонукліди, що залишилися в ґрунті та рослинності. Сам по собі цей механізм не означає автоматичного перевищення радіаційних нормативів: оцінка залежить від місця й інтенсивності горіння, а також від напрямку вітру.
Під час пожеж 26–28 червня науковці Інституту проблем безпеки АЕС НАН України оцінювали максимальні модельні концентрації цезію-137 у приземному повітрі Києва як більш ніж на два порядки нижчі за норматив для населення. Водночас продукти горіння тоді короткочасно переносилися у напрямку центральної України, зокрема Києва.
Актуальних даних автоматизованого радіаційного контролю, супутникового спостереження чи прогнозу перенесення диму для нового епізоду поки не оприлюднено. Тому можливий вплив нинішньої пожежі на конкретні населені пункти можна оцінити лише після появи таких даних.
