В Україні продовжує діяти спрощений режим трудових відносин, який дозволяє роботодавцям та працівникам самостійно визначати частину умов праці. У 2026 році цей механізм залишається актуальним для бізнесу в умовах воєнного стану, однак має низку важливих особливостей і обмежень.
В Україні продовжує діяти спрощений режим трудових відносин
В умовах воєнного стану в Україні продовжує діяти спрощений режим регулювання трудових відносин, який дозволяє роботодавцям та працівникам більш гнучко організовувати співпрацю. У 2026 році цей механізм залишається одним із ключових інструментів для бізнесу, особливо малого та середнього. Про це повідомляють профільні кадрові ресурси та Держпраці.
Спрощений режим був запроваджений Законом України №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та окремими нормами Кодексу законів про працю України. Він дозволяє сторонам трудового договору самостійно визначати низку умов праці без обов’язкового застосування частини стандартних кадрових процедур.
Хто може застосовувати спрощений режим
Згідно зі статтею 49-5 КЗпП України, спрощений режим застосовується:
- для роботодавців із середньою кількістю працівників до 250 осіб;
- або у випадках, коли зарплата працівника перевищує вісім мінімальних зарплат.
У 2026 році цей поріг становить понад 69 тисяч гривень на місяць.
Водночас режим не поширюється на трудові відносини з роботодавцями, які є юридичними особами публічного права.
Що змінилося для роботодавців
Однією з головних особливостей спрощеного режиму є значне скорочення кадрової бюрократії. Роботодавці можуть:
- не вести частину кадрової документації;
- не затверджувати локальні нормативні акти щодо режиму роботи, відпусток чи внутрішнього трудового розпорядку;
- укладати договори в електронній формі;
- самостійно визначати окремі умови праці разом із працівником.
При цьому основним документом стає саме трудовий договір. У ньому сторони можуть прописати:
- графік роботи;
- умови оплати;
- бонуси та компенсації;
- правила звільнення;
- відповідальність сторін;
- порядок організації дистанційної чи змішаної роботи.
Які гарантії залишаються для працівників
Попри гнучкі умови, роботодавець зобов’язаний сплачувати всі основні податки та внески:
- 18% ПДФО;
- 5% військового збору;
- 22% ЄСВ.
Працівники при цьому зберігають право:
- на офіційне працевлаштування;
- соціальне страхування;
- пенсійний стаж;
- оплачувані лікарняні;
- базові трудові гарантії.
Водночас окремі умови, які раніше регулювалися колективними документами, тепер можуть визначатися індивідуально у договорі між роботодавцем і працівником.
Нові правила у 2026 році
У 2026 році також набули чинності окремі зміни щодо призупинення трудових договорів під час воєнного стану. Зокрема, були введені обмеження щодо тривалості «замороження» трудових відносин між працівником і роботодавцем.
Крім того, Держпраці наголошує, що спрощений режим застосовується виключно добровільно. Роботодавець не може примусово переводити працівника на такі умови без погодження сторін.
Чому це важливо
Спрощений режим трудових відносин став одним із механізмів адаптації українського бізнесу до умов війни. Для роботодавців це можливість швидше організовувати роботу та скорочувати бюрократичне навантаження. Для працівників — шанс зберегти офіційне працевлаштування та соціальні гарантії навіть в умовах нестабільності.
Однак юристи та кадрові експерти наголошують: через розширення договірних умов працівникам варто уважно читати трудові угоди перед підписанням, адже саме вони тепер визначають більшість ключових правил співпраці.
