Китай із 1 жовтня 2026 року запроваджує нову редакцію закону про національну оборонну мобілізацію — перший масштабний перегляд документа від його ухвалення у 2010-му. Закон встановлює сучасніші механізми залучення економіки, інфраструктури, технологій і людських ресурсів для оборони в умовах кризи чи війни, однак не є рішенням про початок мобілізації або воєнних дій.
Коротко про головне
- Новий закон КНР діятиме з 1 жовтня 2026 року.
- Документ оновлює правила переходу від мирного режиму до воєнного.
- За окремого рішення можуть залучати цивільне майно та інфраструктуру.
- Підприємства мають виконувати частину підготовчих вимог у мирний час.
- Для фактичної мобілізації потрібні окремі рішення державних органів.
Документ визначає мобілізацію як швидкий перехід між мирним і воєнним часом
Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників затвердив нову редакцію 28 серпня. Вона містить 14 розділів і 82 статті.
У законі оборонну мобілізацію прямо визначено як комплекс заходів для швидкого переходу між мирним і воєнним часом. Його мета — перетворити економічний і суспільний потенціал країни на оборонні можливості у разі загрози суверенітету, територіальній цілісності, безпеці або інтересам розвитку Китаю.
Саме акцент на скоординованому використанні не лише військових, а й цивільних можливостей привернув увагу іноземних медіа та військових аналітиків. Nikkei розцінило зміни як посилення спроможності Пекіна контролювати інфраструктуру й ресурси у випадку масштабного конфлікту.
Місцева влада зможе тимчасово залучати майно, коли резервів не вистачає
Після офіційного рішення про мобілізацію місцева влада зможе вилучати або тимчасово використовувати цивільні ресурси, якщо державних резервів буде недостатньо. Це стосується майна громадян і організацій.
Закон вимагає реєструвати залучене майно, повертати його після використання та компенсувати пошкодження або втрату. Предмети першої необхідності й житло громадян належать до категорій, які не мають вилучатися.
Правовий механізм реквізиції існував і в попередній версії закону. Нинішня реформа не запроваджує його з нуля, а розширює та модернізує порядок застосування.
- Транспортні засоби та обладнання
- Будівлі, приміщення і виробничі потужності
- Інфраструктура та інші ресурси громадян і організацій
Спеціальні режими можуть торкнутися транспорту, енергетики, зв’язку та фінансів
У разі оборонної мобілізації влада може запроваджувати спеціальні режими роботи у фінансовій сфері, транспорті, пошті, телекомунікаціях, інформаційних мережах, радіозв’язку, енергетиці, водопостачанні, охороні здоров’я, продовольстві, торгівлі та медіа.
Закон також допускає обмеження пересування людей і транспорту, переведення підприємств на особливий режим та пріоритетне використання військовими транспортної інфраструктури. Отже, модель мобілізації охоплює не тільки призов, а й роботу економіки та цивільної інфраструктури для оборонних завдань.
Підприємства можуть готувати резерви, а до системи включають дані й технології
Окремі мобілізаційні обов’язки для організацій і громадян діятимуть ще в мирний час. Підприємства можуть зобов’язати створювати виробничі резерви, зберігати стратегічні матеріали, готувати фахівців і підтримувати готовність до випуску або ремонту продукції для оборони.
За невиконання вимог передбачені примусові заходи та штрафи. У новій редакції, порівняно із законом 2010 року, більша роль відведена передовим технологіям, новим сферам і державній системі роботи з даними, необхідними для мобілізації.
Аналітики польського Центру східних досліджень OSW вказують, що зміни охоплюють технологічні та цифрові активи, ланцюги постачання й економічні ресурси. Це розширює потенційну роль технологічних компаній у мобілізаційній системі.
Напруженість навколо Тайваню є контекстом, але запуск мобілізації потребує окремого рішення
Оновлення законодавства розглядають у контексті напруженості навколо Тайваню. У Тайвані зміни трактують як один із кроків, що можуть підвищити здатність КНР витримувати тривалий конфлікт і швидко спрямовувати цивільні ресурси на військові потреби. Водночас OSW не вбачає достатніх підстав пов’язувати набуття законом чинності з підготовкою конкретного наступу найближчим часом.
Для загальнонаціональної або часткової мобілізації потрібне окреме рішення Постійного комітету ВЗНП, після якого голова КНР видає мобілізаційний указ. За безпосередньої загрози Державна рада та Центральна військова рада можуть застосувати окремі заходи з подальшим повідомленням законодавчого органу.
