Президент США Дональд Трамп схвалив ядерну угоду із Саудівською Аравією, яка може дозволити королівству збагачувати паливо для цивільних реакторів без приєднання до «золотого стандарту» міжнародного нагляду. Міністерство енергетики США оголосило про підписання документа; наступним етапом стане обов’язковий розгляд у Конгресі.
Коротко про головне
- Угода 123 між США та Саудівською Аравією розрахована на 30 років.
- Американські компанії надаватимуть технології та експертизу для саудівської програми.
- Ер-Ріяд не зобов’язаний укладати з МАГАТЕ Додатковий протокол.
- Перші десять років королівству заборонено розробляти або купувати технології збагачення.
- Конгрес може заблокувати документ резолюціями обох палат.
Що передбачає документ
Угоду називають “угодою 123”. За словами американського чиновника, вона діятиме 30 років. До її реалізації залучать американські компанії, що постачатимуть технології та надаватимуть експертизу для розвитку саудівської програми.
Перед тим як почати збагачення урану, спільна американо-саудівська група має оцінити, чи є такий крок обґрунтованим і комерційно вигідним. Об’єкт для цього мають побудувати американці без передачі Саудівській Аравії конфіденційних технологій.
Як повідомляє Wall Street Journal, протягом десяти років Ер-Ріяд не зможе самостійно розробляти технології збагачення або купувати їх в інших держав. Це обмеження стосується саме технологічних можливостей королівства, а не перспективи постачання палива.
Нагляд і відмінність від «золотого стандарту»
Угода містить обмеження щодо інспекцій у межах саудівської програми. Це може викликати скептицизм у членів Конгресу, які мають розглянути документ.
Саудівська Аравія не зобов’язана підписувати з МАГАТЕ стандартний Додатковий протокол, як це зробили Об’єднані Арабські Емірати у 2009 році під час укладення ядерної угоди зі США. Саме такий підхід зазвичай називають «золотим стандартом». Королівство раніше відмовлялося від протоколу, побоюючись, що він теоретично дозволить інспекторам доступ до Мекки або королівських палаців.
Натомість угода передбачає двосторонній договір про гарантії, який, за словами американського чиновника, схожий на типовий протокол, але не містить неприйнятних для Ер-Ріяда положень. Його умови ще має ратифікувати Рада керуючих МАГАТЕ.
Позиція Вашингтона та комерційний інтерес
Міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що домовленості відповідають «найвищим стандартам ядерної безпеки та нерозповсюдження». У міністерстві також назвали їх початком багаторічного партнерства на кілька мільярдів доларів, яке, за його оцінкою, створить високооплачувані робочі місця у США та підтримає довгострокове економічне зростання.
Речник посольства Саудівської Аравії у Вашингтоні підтвердив укладення угоди та заявив, що вона відображає спільне бачення двох країн щодо поглиблення співпраці в енергетиці й технологіях майбутнього. Консультант із ядерного регулювання Ден Джойнер сказав, що документ відкриває американським і союзним компаніям можливість продавати реактори, компоненти, послуги з постачання палива, навчання та технічну допомогу — за наявності експортних дозволів.
Прихильники домовленості вважають, що вона може посилити позиції США на саудівському ринку та витіснити конкурентів із Росії і Китаю. Це їхня оцінка, а не гарантований результат угоди.
Регіональна реакція і рішення Конгресу
Доступ Саудівської Аравії до ядерних технологій може спричинити суперечки у США та на Близькому Сході. Здатність збагачувати паливо теоретично може вести до створення ядерної зброї: збагачення урану та переробка плутонію є двома шляхами отримання необхідних для цього матеріалів.
Ізраїль давно обережно ставиться до доступу королівства до таких технологій. Саудівський принц Мухаммед бін Салман раніше заявляв, що домагатиметься створення ядерної зброї, якщо Іран коли-небудь її виготовить. Тегеран, зі свого боку, має запаси збагаченого урану та наполягає на цивільному характері власної ядерної програми.
Тепер угоди передадуть до Конгресу. Палата представників і Сенат можуть заблокувати їх, якщо обидві палати ухвалять резолюції про несхвалення. Частина законодавців та експертів уже висловила незгоду з домовленістю, що вказує на можливу складну процедуру її проходження.
